Запит до Міністерства економіки України щодо правомірності встановлення ОГТСУ вимоги внесення матеріалів до власного Реєстру. Міністерству економіки України, як уповноваженому органу у сфері публічних закупівель. Щодо правової оцінки вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» про обов’язкове внесення продукції до внутрішнього «Реєстру ізоляційних матеріалів та захисних покривів на їх основі», як умови участі у закупівлях Шановні колеги, звертаюся з проханням надати офіційне роз’яснення щодо відповідності вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» (далі — ОГТСУ) нормам Закону України «Про публічні закупівлі» та законодавству у сфері технічного регулювання. У тендерній документації ОГТСУ встановлено вимогу, відповідно до якої постачальник може бути допущений до участі в процедурі закупівлі лише за умови, що його продукція включена до внутрішнього Реєстру матеріалів ОГТСУ, який ведеться самим замовником за власними правилами, затвердженими внутрішнім Положенням. У зв’язку з цим прошу надати роз’яснення щодо такого. 1. Правова природа внутрішнього Реєстру ОГТСУ Просимо повідомити: Чи може державна компанія встановлювати в тендерній документації вимогу про обов’язкове внесення продукції до власного, не передбаченого нормативно-правовими актами України Реєстру, який складається та адмініструється самим замовником? Чи відповідає така вимога принципам недискримінації, рівної конкуренції та пропорційності, визначеним у ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі»? 2. Співвідношення із законодавством про технічне регулювання Просимо надати роз’яснення: Чи має право ОГТСУ встановлювати власну процедуру «перевірки відповідності» матеріалів, якщо в Україні існує державна система оцінки відповідності, а відповідні лабораторії та органи сертифікації мають акредитацію Національного агентства з акредитації України (НААУ)? Чи може результат випробувань, проведених неакредитованою структурою ОГТСУ, вважатися юридично значимим для допуску до участі в закупівлі порівняно з сертифікатами акредитованих органів? 3. Пропорційність і технічна необхідність вимоги Просимо уточнити: Які нормативні документи надають ОГТСУ право вимагати включення матеріалів у власний Реєстр саме як умову участі у закупівлі, а не як внутрішню рекомендацію або орієнтир? Чи може замовник вимагати додаткову процедуру перевірки матеріалів, яка дублює державну оцінку відповідності, без посилання на конкретний НПА, що вимагає такої перевірки? 4. Вплив вимоги на конкуренцію Прошу надати правову позицію: Чи може встановлення такої вимоги розглядатися як обмеження конкуренції, оскільки фактично допускає до торгів лише виробників, які пройшли процедуру в ОГТСУ, незалежно від наявності чинних сертифікатів відповідності? 5. Статус Реєстру порівняно з технічними регламентами та стандартами Просимо повідомити: Чи може внутрішній Реєстр підприємства, який не є технічним регламентом, стандартом, нормою чи правилом, затвердженим у встановленому порядку, бути підставою для обмеження доступу учасників до участі у закупівлях? Просимо Міністерство надати офіційну позицію …щодо відповідності вимоги ОГТСУ: Закону України «Про публічні закупівлі»; законодавству про технічне регулювання та оцінку відповідності; принципам здійснення закупівель, визначеним ст. 5 Закону; загальним засадам конкуренції. Метою звернення є отримання об’єктивного та фахового роз’яснення уповноваженого органу

Відповідно до п. 45 Особливостей амовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, зокрема, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. При цьому в примірній тендерній документації, затвердженої наказом Мінекономіки від 06.12.2024 № 27593 зазначено, що учасник підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктом 2 пункту 45 Особливостей, шляхом надання у складі тендерної пропозиції: довідки в довільній форми про відсутність фактів невиконання своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із замовником, що призвело до його дострокового розірвання протягом трьох років до дати оголошення про проведення відкритих торгів, і застосування санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Поясніть, будь-ласка, така відмінність у трактуванні примірній тендерній документації правильна. Дякую

Відповідно до підпункту другого пункту 45 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі-Особливості) замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена. Додатком 1 примірної тендерної документації, що затверджена наказом Міністерства економіки України від 06.12.2024 №27593 (далі-Примірна документація), зазначений Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі. Розділом 5 Додатку 1 до Примірної документації визначена інформація про відсутність підстав, визначених зокрема пунктами 45: учасник підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктом 2 пункту 45 Особливостей, шляхом надання у складі тендерної пропозиції: довідки в довільній форми про відсутність фактів невиконання своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із замовником, що призвело до його дострокового розірвання протягом трьох років до дати оголошення про проведення відкритих торгів, і застосування санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків або документального підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність зазначеної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, а саме: документів, які підтверджують, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Керуючись статтею 9 ЗУ «Про публічні закупівлі» просимо надати роз`яснення щодо правомірності встановленої вимоги у Примірній документації.

Які документи треба надати учаснику на особу уповноважену наказом директора підприємства на всі дії повязані з участю в тендері?

Згідно із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку» виробники після проходження відповідної оцінки відповідності оформлюють декларацію показників будівельної продукції з подальшим її внесенням до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕСБ). Така декларація є підтвердженням відповідності продукції обов’язковим вимогам та повинна використовуватися як доказ якості та безпечності продукції. Разом з тим, аналіз тендерних документацій, які публікують замовники в системі Prozorro при закупівлі будівельної продукції (наприклад, металевих конструкцій), свідчить про те, що вимога щодо надання такої декларації або не включається взагалі, або замінюється більш загальними формулюваннями щодо технічних характеристик без прив’язки до вимог технічного регламенту. Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право вимагати від учасників підтвердження того, що товари відповідають вимогам, встановленим у тендерній документації, зокрема шляхом надання відповідних декларацій. Беручи до уваги, що декларація показників будівельної продукції у низці випадків є обов’язковою відповідно до законодавства, просимо Мінекономіки: 1. Надати роз’яснення, чи можуть (або повинні) замовники при здійсненні закупівель будівельної продукції вимагати від учасників у тендерній документації надання декларацій показників будівельної продукції, якщо така декларація є обов’язковою згідно із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку». 2. Розглянути можливість надання та розміщення на офіційному сайті Мінекономіки методичних рекомендацій (лист-роз’яснення або позиція Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель), які рекомендували б замовникам вимагати у тендерній документації декларації показників будівельної продукції, якщо вони обов’язкові для певної категорії будівельної продукції відповідно до чинного законодавства. 3. У разі наявності технічних можливостей, надати інформацію щодо інтеграції або доступу електронної системи закупівель до інформації, оприлюдненої в ЄДЕСБ.