Консультації з питань публічних закупівель
Добрий день.
В річному плані запланована закупівля без використання електронної системи, при цьому фактична вартість цієї закупівлі виявилась меншою, ніж її очікувана вартість у річному плані.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі", Закупівля здійснюється відповідно до річного плану".
Виходячи з цього, чи вірно розуміємо, що: 1) фактична вартість закупівлі обов'язково має дорівнювати її очікуваній вартості, яка зазначена в річному плані? 2) для здійснення закупівлі без використання електронної системи на суму, що є меншою, ніж очікувана вартість, необхідно обов'язково внести зміни до річного плану в частині зменшення очікуваної вартості такої закупівлі?
Дякую.
Відповідь
Поясніть, будь ласка. На початку 2020 року тендерним комітетом був затверджений додаток до річного плану на 2020р. (це закупівлі до 50 тис. на цілий рік). Чи потрібно його (додаток) після 19.04.2020 переназивати як «річний план» і перезатверджувати в паперовому варіанті?
І чи потрібно вносити зміни в річний план з 19.04.2019. А саме: чи потрібно в закупівлях до 50 тис., які планувались на початку року на травень-грудень 2020 року, міняти тип процедури "без використання електронної системи" на "звіт про договір про закупівлю"? І перезатверджувати зміни рішенням тендерного комітету?
Відповідь
Доброго дня. Надайте будь-ласка роз`яснення.
14.01.2019р. наш заклад здійснив закупівлю електричної енергії ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії), за допомогою переговорної процедури закупівлі, строк постачання електричної енергії до 31 грудня 2019 року. 19.11.2019 року згідно рішення Павлоградської міської ради, заклад шляхом реорганізації (перетворення) з Комунального закладу «Павлоградська міська лікарня №1» Павлоградської міської ради став Комунальним некомерційним підприємством «Павлоградська міська лікарня №1» Павлоградської міської ради який є правонаступником. 23.10.2019 року до Договору постачання електричної енергії було укладено Додаткову угоду, в якій було знято залишки коштів про Договору та припинено з «01» жовтня 2019р. зобов`язання згідно Договору в частині постачання електричної енергії, але Договір не було розірвано, він є активним, та його дія продовжується до 31.12.2019р.
Чи можемо ми продовжити строк дії даного Договору відповідно п. 5 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» на період проведення нової процедури закупівлі на суму не більше 20% від суми Договору, укладеного в 2019 році, за умови, що строк дії Договору залишився незмінним, тобто до 31 грудня 2019 року. Зауважемо, що в Договорі постачання на 2019 рік передбачено таке продовження строку дії Договору, а відповідно до роз`яснення МЕРТУ «строком дії договору є час, протягом якого сторни можуть здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до Договору»
Відповідь
19 квітня 2020 року набрав чинності у новій редакції ЗУ "Про публічні закупівлі від 5 грудня 2015 року № 922-VIII (згідно ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель Закон України" від 19.09.2019 № 114-IX). Відповідно до ст.11 закону у новій редакції відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа (ч.1); замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель (ч.3); уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення… У разі визначення кількох уповноважених осіб розмежування їх повноважень та обов’язків визначається рішенням замовника (ч.7); положення про уповноважену особу затверджується Уповноваженим органом (ч.9); уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення публічних закупівель, у тому числі дистанційне в Інтернеті. Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом.
Суть питання: Яким чином діяти замовнику відповідно до нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» для організації проведення процедур закупівлі щодо призначення уповноваженої особи (уповноважених осіб), якщо на сьогодні відсутнє затверджене Уповноваженим органом Положення про уповноважену особу (замовника)? Яким чином уповноваженій особі (уповноваженим особам) Замовника, яка (які) визначена (визначені) у його розпорядчому рішенні , підтверджувати свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель за відсутності визначеного порядку організації тестування?
Відповідь
Доброго дня! Прошу допомоги! Ми - бюджетна установа, на початку року провели спрощену закупівлю на тепло, так як можуть постачати тепло два постачальника. Виграв постачальник А, на початку жовтня він надіслав листа про розірвання договору, бо тариф економічно невигідний йому, а більший тариф не погоджує міська рада.
Питання, як правильно діяти після розторгнення договору:
1. укласти прямий договір на залишок потреби з постачальником В до кінця року на підставі того, що договір розірваний і є необхідність нової закупівлі, тобто можна вважати це новим предметом закупівлі, а сума залишку близько 31 000 грн? Річні призначення 103 тис. (тоді підкажіть будь ласка в яких статтях Закону про це йдеться)
2. Чи все ж таки тільки на 20% прямий дог.(розірвання договору з вини учасника), а потім знову спрощена (на підставі ст.3 ч.7 пп.3 абз.4)? Але ж там сказано "...достатній для проведення тендеру...." і в нас виникає обов`язок проводити саме тендер а не спрощену закупівлю?
3. Чи відразу проводити спрощену закупівлю на залишок потреби до кінця року, але це потребує часу і є ризик "замерзнути" якщо похолоднішає?
Дякую
Відповідь