|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Маємо договір на Капітальний ремонт системи опалення в приміщенні ОНЗ. Відкриті торги було проведене у жовтні 2025 року, договір заключили на 2 роки, 2025-2026 рр, У 2025 році використали суму, що була на залишку загального фонду місцевого бюджету, а решту суми по договору, планували виконати у 2026 році. Але, аналізуючи ситуацію із стрімким підняттям цін розуміємо, що кошти які заплановані на виконання договору у 2026 році не вистачить. Чи можна додатковою угодою до договору від 22.10.2025 року розділити суму ще і на 2027 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та в запиті № 106/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо:
у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (для учасника – резидента).
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 9 зазначеного Закону, у Єдиному державному реєстрі повинна міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зокрема:
• прізвище, ім’я, по батькові;
• дата народження;
• країна громадянства;
• серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство;
• місце проживання;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
• характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Разом з тим, при перевірці інформації про учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (скріншот додається) встановлено, що у відкритій частині реєстру відображається лише частина зазначених відомостей, а саме:
• прізвище, ім’я, по батькові;
• громадянство;
• місце проживання;
• тип бенефіціарного володіння;
• відсоток частки статутного капіталу або права голосу.
При цьому у відкритій частині Єдиного державного реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника, а також інші дані, визначені пунктом 9 частини другої статті 9 Закону.
Водночас частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими та загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних.
При цьому законодавством не встановлено, що дата народження кінцевого бенефіціарного власника належить до паспортних даних, які не підлягають відображенню у відкритій частині ЄДР.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України №1178 не передбачено винятку, який дозволяє замовнику не перевіряти інформацію, передбачену пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо така інформація не відображається у відкритій частині Єдиного державного реєстру.
Крім того, у Єдиному державному реєстрі замість інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, відображається інша інформація, а саме:
• тип бенефіціарного володіння;
• відсоток частки статутного капіталу або права голосу.
У зв’язку з просимо роз’янень щодо належного виконання замовником вимог підпункту 9 пункту 47 Особливостей:
1. Чи може замовник вважати, що у Єдиному державному реєстрі наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, якщо у відкритій частині реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника?
2. Чи належить дата народження фізичної особи до паспортних даних, які відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» не підлягають відображенню у відкритій частині Єдиного державного реєстру?
3. Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей у випадку, коли частина інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, не відображається у відкритій частині ЄДР?
4. Чи може замовник вважати виконаною вимогу щодо наявності інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, якщо у Єдиному державному реєстрі відображено тип бенефіціарного володіння та відсоток частки статутного капіталу?
5. Яким чином замовник повинен здійснювати перевірку повноти інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо частина таких відомостей не відображається у відкритому доступі Єдиного державного реєстру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників", від 13.03.2026 № 3323-04/24640-06 "Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24640Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі. Водночас згідно з пунком 6 частини першої статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Тому, з порушених питань пропонується звернутися до Мін’юсту. |
|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вимога локалізації може застосовуватися, зокрема, у разі якщо замовник за результатами надання послуг або виконання робіт набуває у власність товари загальною вартістю 200 тис. грн та більше.
У зв’язку з цим просимо уточнити, які саме ознаки свідчать про “набуття у власність товарів” замовником у межах виконання робіт або надання послуг.
Зокрема, просимо роз’яснити:
Чи пов’язується факт набуття у власність товарів із їх постановкою на баланс замовника або іншим бухгалтерським обліком як активу?
Чи вважається набуттям у власність ситуація, коли товари (матеріали) використовуються підрядником під час виконання робіт, але як окремі об’єкти замовнику не передаються (наприклад, кабелі, кріплення, витратні матеріали тощо)?
Чи правильно розуміти, що у випадку поточного ремонту, коли матеріали використовуються у процесі виконання робіт і стають складовою результату робіт, але не передаються як окремий товар, це не вважається набуттям у власність товарів у розумінні вимог локалізації?
Які критерії або практичні ознаки рекомендується застосовувати замовнику для визначення наявності або відсутності факту набуття у власність товарів у таких випадках?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в Методичних рекомендаціях щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 ( Підрозділ II. Вимоги тендерної документації щодо забезпечення ступеня локалізації виробництва устаткування, що входить до складу технічного завдання (технічної специфікації) предмета закупівлі). Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://me.gov.ua/view/bac36254-9e62-4e10-bed0-dc21e5a7eafb. А також в листі від 17.07.2025 № 3323-04/49130-07 “Про затвердження додаткового переліку товарів, до яких застосовується локалізація” та запиті № 215/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=49130https://me.gov.ua/InfoRez/Details/beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34?lang=uk-UAКрім цього, 09.03.2026 ДУ “Професійні закупівлі” проведено вебінар на тему: "Як купувати з вимогою локалізації", який розміщений за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=3Zq-BGjXxvU |
|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
31.03.2026 р. закінчується договір на постачання газу з «Нафтогаз Трейдинг». Які наші дії? Зробити відкриті торги на 3 місяці, чи чекати продовження договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Поряд з цим, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
При цьому перелік випадків, коли придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, наведено у пункті 13 Особливостей. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до Закону та Особливостей, з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. При цьому будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках
|
|
|
11.03.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю!
У зв’язку з набранням чинності черговими змінами до Особливостей, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2026 року № 112, виникла потреба в отриманні роз’яснення щодо таких питань:
1. Чи повинен замовник при публікації звіту про договір про закупівлю, укладеного за результатами запиту пропозицій постачальників із пороговою межею до 100 тис. грн додатково містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) відповідно до вимог, визначених абзацом сьомим пункту 9 Особливостей?
2. Чи повинен замовник при публікації звіту про договір про закупівлю, укладеного за результатами запиту пропозицій постачальників із пороговою межею понад 100 тис. грн додатково містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) відповідно до вимог, визначених абзацом сьомим пункту 9 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
|