|
|
16.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Нами був надісланий лист-звернення Вих.№ 617-20 від 24.06.2020 на електронну адресу Мінекономрозвитку 24 червня 2020 року. Відповідь, яку ми отримали, не стосується нашого запитання і абсолютно не дає відповіді.
Просимо надати докладну конструктивну відповідь кваліфікованого фахівця. Лист додаємо у вкладенні.
Просимо надати роз’яснення щодо принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на відсутність будь-яких підзаконних актів та нормативних документів, які б розкривали зміст принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції, просимо пояснити які саме ставки на якому етапі редукціону беруться до уваги для визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції за індикатором різниці 40%?
Повідомляємо, що інформації, опублікованої у інфобоксі «Prozorro», недостатньо для чіткого розуміння принципу розрахунку і ця інформація є поверхневою та нечіткою, оскільки надано приклад розрахунку за умови, якщо ставки не електронного редукціону не змінювалися.
Просимо пояснити детально:
1) як рахувати, якщо ставки змінювались?
2) якщо аномально низьку ціну подало більше, ніж один учасник?
3) якщо одного учасника, який подав аномально низьку ціну, було дискваліфіковано, чи береться до уваги початкова ставка цього учасника для визначення середнього значення тендерних пропозицій інших учасників, коли перевіряється на предмет аномально низької ціни наступна найбільш економічно вигідна пропозиція?
4) як визначається середнє значення початкових ставок інших учасників, якщо усіх учасників двоє?
5) що робити учаснику закупівлі, якщо електронна система закупівлі визначила не вчасно або не визначила зовсім аномально низької ціни, а згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» ціна тендерної пропозиції все ж таки є аномально низькою?
6) що робити, якщо у зв’язку з тим, що функціонал визначення аномально низької ціни в ЕСЗ почав працювати набагато пізніше, аніж вступила в дію нова редакція ЗУ «Про публічні закупівлі, у деяких тендерах було визначено переможця з порушенням законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота).
Про приклад розрахунку аномально низької ціни можна ознайомитись на ресурсі ДП Прозорро за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/anomalno-nizka-cina
При цьому, оскільки аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
|
11.05.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
03.05.2019 набули чинності зміни до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 (наказ від 21 березня 2019 р. № 463). ДП МА "Бориспіль" працює через майданчик СМАРТТЕНДЕРБИЗ. На сьогодні майданчиком створено поле для заповнення «Виду предмета закупівлі», створена окрема вкладка для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)» та відсутнє поле для заповнення джерела фінансування. ГОЛОВНИМ Є ТОЙ ФАКТ, що інформація яку заповнює Замовник не потрапляє в форми, які формуються автоматично СИСТЕМОЮ, як наслідок маємо порушення вимог наказу. Просимо Вас роз’яснити, яким чином Замовник має модливість дотримати вимоги наказу від 22 березня 2016 року N 490 в частині змісту форм документів?
Також, повідомляємо Вам про проблеми з якими звштовхнулися під час заповнення інформації в тому форматі, що зараз реалізовано на майданчику під час заповнення вкладки для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)»:
1) випадок, коли видим предмета закупівлі є товар з супровідними послугами. На майданчику реалізовано можливість створення двох подій (окремо для послуг, окремо для товару), проте стовпчик «розмір оплати (%)» вимагає зазначенні інфрмації в таком форматі: «70% і 30%».
Ми не маємо можливості заповнити інформацію в тому форматі, що вимагає система, оскільки не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги. Кожний суб’єкт господарської діяльності має свою структуру формування ціни. Система не дає можливості не заповнювати поле «%» та не дає
можливості іншого варіанту його зазначення.
Не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги) сумарно вони не перевищують 100%, але не відомо, яка структура ціни: 80%+20%, 90%+10% або 95% + 5%... Кожен учасник буде мати своє співвідношення відсотків.
Таким варіантом, для наших особливостей, наприклад може бути зазначення в кожній події 100%, оскільки структура ціни складається з ціни товару + ціни послуг, ціна товару має 100% та ціна послуг має 100%, та не обов’язково сумувати % вираження цих подій. АЛЕ не має технічної реалізації для цього.
2) випадок, коли типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах аккредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)? Що повинен зазначити Замовник в цьому полі, щоб інформація була корректною?
3) випадок, коли замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив)
Просимо Вас роз’яснити яким чином необхідно заповнюв не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги?
2) типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах акредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)?
3) Тендерна документація містить декілька варіантів оплати та замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив)?
4) яким чином заповнювати інформацію про джерело фінансування?
Також, просимо розглянути можливість наявності в кожному стовпчику «подія», «тип оплати», «розмір оплати (%)» такого варіанту як «інше», де замовник мав би можливість зазначати коментарі до особливостей своїх подій, таких як, наприклад, інший варіант оплати, або 2 варіанти на вибір та таке інше.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”, в якому розглянуто питання змін у формах документів у сфері публічних закупівель.
Поряд з цим зазначаємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
|
|
|
29.03.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу четвертого та п’ятого пункту 2 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником; існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності.
В Служби, як замовника, є постійна потреба в отриманні електронних комунікаційних послуг, які відповідно до абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону можуть бути надані лише певним суб’єктом господарювання та надавалися ним з 01.01.2022.
Аналогічна ситуація з послугами, пов’язаними з програмним забезпеченням.
Станом на сьогодні між замовником та суб’єктами господарювання договори з надання вищезазначених послуг не укладені, переговорна процедура не розпочата.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанова № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі – Постанова 169).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови 169 установлено, що в умовах воєнного стану: оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України» та «Про оборонні закупівлі».
Ураховуючи, що у замовника є потреба в отриманні вищезазначених послуг протягом року та отримуються ним з 01.01.2022 прошу надати консультацію (рекомендацію) з наступних питань:
1. Чи може замовник укласти договір відповідно до Постанови 169 на надання послуг з 01.01.2022 по 31.12.2022?
2. Чи може замовник при укладанні договору відповідно до Постанови 169 застосовувати норми частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України та встановити, що умови договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 01.01.2022?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”.
При цьому господарські договори укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022 у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64).
З огляду на положення Конституції України, постанови № 169 та Указу Президента № 64, строк дії договору та виконання зобов’язань за ним під час воєнного стану може охоплювати саме період дії воєнного стану і передбачати можливість їх продовження у разі продовження строку воєнного стану.
Водночас до введення дії постанови № 169 закупівлі здійснювалися відповідно до Закону, який передбачав можливість застосування переговорної процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання.
Поряд з цим, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Ураховуючи норми Закону, можливість застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України є виключно при здійсненні замовником переговорної процедури закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, зокрема у випадку відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником, та які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. У інших випадках (за наявності конкуренції) застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України суперечить вимогам Закону.
Разом з тим, положення постанови № 169 також передбачають дотримання замовником принципів здійснення публічних закупівель, якими згідно із Законом є, зокрема такі як: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Ураховуючи інформацію, зазначену в запиті, та з огляду на положення вищевказаних нормативно-правових актів, при укладенні договору про закупівлю згідно з постановою № 169 застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України вбачається можливим у тому випадку, якщо до його укладення замовником було розпочато переговорну процедуру закупівлі (проведені переговори) у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, яку не було завершено у зв’язку з настанням воєнного стану.
|
|
|
14.03.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Питання: Як офіційно здійснювати перевірку пов’язаності осіб під час проведення процедур закупівлі? Чим користуватись?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a15cb4e-15b1-4925-a441-80c0a96d5793&lang=uk-UA у запиті № 162/2019.
|
|
|
30.08.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України "3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів". Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України "1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. ...4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.". З наведеного визначення поняття "правочин" слідує, що оголошена публічна закупівля є правочином, при якому одна сторона письмово оголошує умови, а інша сторона письмово погоджується з умовами шляхом подання пропозиції з документами. Безпосередньо Законом України "Про публічні закупівлі" використання факсиміле не передбачено, за таких умов "письмовою згодою сторін" є умови Тендерної документації. Тендерною документацією не передбачено використання факсиміле, зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції. Строк на звернення до замовника за роз'ясненнями вже пройшов. Якщо учасник подав частину або всі документи тендерної пропозиції засвідчені факсиміле чи є це порушенням умов тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|