|
Комунальне підприємство «Асорті»(міський центральний ринок) міської ради, здійснює виробничу, комерційну діяльність з метою одержання прибутку(доходу). Відповідно до статуту, засновником підприємства є міська рада. Підприємство створене з метою організації та управлінням ринками комунальної форми власності, розташованої на території міста, а також місцями паркування автотранспорту.
В рік створення, відповідно до акту прийому-передачі основних засобів, міський виконавчий комітет передав, а КП «Асорті» прийняло обладнання для роботи м’ясного, молочного корпусу, овочевого павільйону, приміщення та транспортні засоби.
Однак, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного(складеного) капіталу(пайового фонду) вказано 0,00 грн.
Крім того, з міського бюджету декілька разів виділялись кошти на закупівлю КП обладнання.
На даний час комунальне підприємство самостійно планує провести закупівлю обладнання на суму, що перевищує 50 000 грн.
Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на дану угоду ? Чи підпадає вказане комунальне підприємство під дію п.3, ч.1, ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» ?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Так, тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (частина третя статті 12 Закону).
Отже, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 26 Закону.
Крім цього, відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо вона не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
При цьому до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Таким чином, розгляд кожної наступної тендерної пропозиції у разі відхилення попередньої найбільш економічно вигідної пропозиції здійснюється у порядку, передбаченому абзацом першим частини четвертої статті 28 Закону.
При цьому подібні питання розглянуті за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731&lang=uk-UA
http://dialog.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731
Принагідно інформуємо, що з питання розгляду пропозицій під час проведення процедури відкритих торгів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями https://infobox.prozorro.org/articles/procedura-vidkriti-torgi
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затверджено Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому відповідно до пункту 4 Розділу І Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Поряд з цим, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов'язково зазначаються інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, здійснює нормування промисловості будівельних матеріалів, забезпечує технічне регулювання у сфері промисловості будівельних матеріалів, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Ураховуючи зазначене, з питань застосування нормативних вимог до будівельних матеріалів, пропонуємо звернутися до Мінрегіону.
|