Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.

Згідно з пунктами 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

При цьому одержувач бюджетних коштів – суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону.  

При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону передбачений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону.

Таким чином, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06  “Щодо застосування переговорної процедури” та від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb  , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку  визначення предмета закупівлі робіт.

При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.

Разом з тим, оскільки  відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах,  пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –  Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Для участі у процедурах закупівель учасники подають інформацію про їх відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним в тендерній документації, таким як: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Водночас частинами третьою та четвертою статті 118 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що об’єднання підприємств є юридичною особою. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання.

У свою чергу, консорціум – тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (частина четверта статті 120 ГК України).

Варто також зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 123 ГК України підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання.

Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги тимчасовий характер діяльності консорціуму, у випадку, якщо учасником процедури закупівлі є консорціум утворений відповідно до норм ГК України, документальне підтвердження кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо підприємств-учасників консорціуму за умови, що консорціум має документальне підтвердження того, що відповідні зобов'язання у подальшому виникатимуть щодо виконання таких робіт перед консорціумом у підприємств-учасників консорціуму у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі та за умови, що така можливість передбачена в тендерній документації, у тому числі щодо конкретизації відповідних вимог та способів надання підтвердження.

Разом з тим, з огляду на частину першу статті 23 Закону, юридична особа не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації.

У свою чергу, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.

Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc  розміщений лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який, зокрема містить питання стосовно закупівель відокремленими підрозділами.