Закупівля медичних виробів. Під час розгдляду тендерних пропозицій Замовником встановлено, що в тендерній пропозиції Учасника, відсутня скан копія з оригіналу листа виробника (представництва, філії виробника – якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України), або представника, дилера, дистриб’ютора, офіційно уповноваженого на це виробником, яким підтверджується можливість поставки Учасником товару, який є предметом процедури закупівлі, у кількості, якості та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника (далі-Гарантійний лист). Водночас, Учасником був наданий Гарантійний лист в якому помилково вказаний інший виробник. В наданій Декларації про відповідність вказаний коректний виробник і офіційний представник в Україні, який власне і надав цей Гарантійни лист. По суті, це була помилка, виправлення якої не призводить до зміни предмета закупівлі і Учасник міг би надати виправлений Гарантійний лист. Однак, Замовником принято рішення відхилити тендерну пропозицію Учасника згідно пп.2 п.44 Особливостей. Питання: чи правомірно Замовник не розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель (п.43 Особливостей), а одразу застосував пп.2 п.44 Особливостей, оскільки Гарантійний лист виробника/оф. представника щодо поставки товару, не є документом про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та не змінює предмет закупівлі, що пропонується ?

Замовник під час здійснення процедур відкритих торгів відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), стикається з неоднозначністю застосування норм пунктів 28 та 47 Особливостей у частині підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі. Так, відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику-резиденту у разі відсутності в Єдиному державному реєстрі інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». При цьому абзацами пункту 47 Особливостей встановлено, що учасник підтверджує відсутність підстав шляхом самостійного декларування, а замовник не вимагає документального підтвердження такої інформації, якщо вона є публічною та міститься у відкритих реєстрах. Водночас пункт 28 Особливостей передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду засновника юридичної особи (для резидента), у якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характер та міра бенефіціарного володіння. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення: Чи зобов’язаний замовник встановлювати у тендерній документації спосіб документального підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента, враховуючи, що така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі та є публічною? Чи слід вважати, що положення пункту 47 Особливостей мають пріоритет у частині заборони вимагати документального підтвердження інформації, яка міститься у відкритих реєстрах? Якою є правова мета включення до пункту 28 Особливостей положень щодо способу підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників для резидентів, якщо перевірка здійснюється за даними ЄДР? Просимо надати офіційне роз’яснення для забезпечення однакового та правомірного застосування норм Особливостей і запобігання різному трактуванню під час здійснення моніторингу закупівель.

31.03.2026 р. закінчується договір на постачання газу з «Нафтогаз Трейдинг». Які наші дії? Зробити відкриті торги на 3 місяці, чи чекати продовження договору?

Фінансова спроможність ФОП Фінансова звітність передбачена виключно для юридичних осіб, тому до фізичних осіб цей критерій не застосовується. Фізичні особи-підприємці також не мають фінансової звітності, адже вони складають і подають податкові декларації, в яких зазначають обсяг свого оподатковуваного доходу. При цьому, Закон передбачає, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції.. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником (ч. 11 ст. 26 Закону). 2.Вказано порушення - фінансової спроможності доходу учасника за попередні два звітних роки (2024 і 2025) Закон про публічні закупівлі передбачає, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності, замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі Таким чином, замовник може встановити в тендерній документації вимогу підтвердити учасником його обсяг річного доходу у розмірі очікуваної вартості або менше неї, або рівний їй, але ніяк не більше. Відповідність обсягу річного доходу очікуваній вартості закупівлі перевіряється тільки за рік. Тобто, замовник не може встановити, що очікуваній вартості має відповідати обсяг річного доходу учасника за декілька років. Законом № 922 має лише два обмеження: дохід має бути визначений за рік; дохід не може бути більше очікуваної вартості предмета закупівлі. Тобто Закон № 922 визначає, що фінансова спроможність підприємства підтверджується лише обсягом річного доходу.

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» звертається з проханням надати роз’яснення щодо практичного застосування норм законодавства при здійсненні закупівлі послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі — ОСЦПВ). У зв’язку з набранням чинності новою редакцією Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з 01.01.2026 виникла правова невизначеність щодо узгодження його положень із Законом України «Про публічні закупівлі». Суть проблематики Відповідно до частини першої статті 11 Закону про ОСЦПВ: договір страхування укладається виключно в електронній формі; договір складається з: публічної частини (загальні умови страхового продукту), індивідуальної частини (страховий поліс). Водночас, відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель: процедура закупівлі завершується укладенням договору про закупівлю; оплата здійснюється на підставі укладеного договору; органи Казначейства здійснюють оплату з урахуванням вимог, зокрема, частини другої статті 7 Закону. При цьому, відповідно до Закону про ОСЦПВ: страхова премія сплачується до або під час укладення договору страхування; без сплати премії договір фактично не виникає (не вноситься до бази МТСБУ). Таким чином, на практиці виникає колізія: для укладення договору страхування необхідна попередня оплата, але для здійснення оплати необхідний укладений договір про закупівлю. Додаткові аспекти Закон про ОСЦПВ не передбачає укладення окремого «договору про закупівлю», а оперує виключно категорією «договору страхування». Модель страхування передбачає 1 поліс на 1 транспортний засіб, що унеможливлює пряме застосування стандартної договірної моделі закупівель. Виникають ризики: неможливості оплати через Казначейство; порушення строків; визнання закупівлі такою, що проведена з порушенням. Просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи підлягає укладенню окремий договір про закупівлю при закупівлі послуг ОСЦПВ, чи таким договором вважається договір страхування (публічна частина + поліс)? Який правомірний механізм здійснення оплати страхової премії, з урахуванням того, що: оплата має бути здійснена до або під час укладення договору страхування; відсутній укладений договір про закупівлю на момент оплати? Чи можливе застосування положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України (поширення дії договору на відносини, що виникли до його укладення) у сфері публічних закупівель у даному випадку? Яким чином замовнику формувати та оприлюднювати договір у складі тендерної документації, враховуючи, що: публічна частина договору (умови страхового продукту) є індивідуальною для кожного страховика; використання умов конкретного страховика може створювати дискримінаційні умови? Чи правомірно здійснювати закупівлю одним лотом для декількох транспортних засобів, якщо страхування фактично оформлюється окремими полісами на кожен транспортний засіб? Який порядок оприлюднення договору в ЕСЗ (Prozorro): у вигляді електронного документа, чи допускається оприлюднення скан-копії?