Замовник провів відкриті торги та уклав договір про закупівлю електричної енергії із застосування формульного ціноутворення. Договори попередніх років також мали формульний характер формування ціни із застосуванням даних з сайту АТ "Оператор ринку" в розрізі ціни на "добу на перед" на виконання підпункту 7 пункту 19 Особливостей. Питання стосується змін до Особливостей, які вступили в дію 25 вересня 2025 року, а саме: підпункт 2 пункту 19: зміна ціни не може бути більша ніж 10% від попередньої та не більше 50% до завершення виконання договору. Чим керуватись Замовнику, якщо в Договорі як істотна умова є формульне розрахування ціни згідно пп7 пункту 19 Особливостей, чи повинен Замовник враховувати норму пп 2 пункту 19 и яким чином?

Згідно абз. 13, 14, п. 83 Особливостей, здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244: «Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель:… …інформацію про те, що до нього, його кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) не застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та про те, що він та зазначені особи не включені до санкційного списку Європейського Союзу. Зазначена інформація підтверджується шляхом формування файла у форматі PDF на сайті www.sanctionsmap.eu (файл у форматі PDF повинен бути сформований не раніше ніж за чотири дні до дати його подання); інформацію про те, що до субпідрядників/співвиконавців особисто або до їх кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) юридичних осіб - субпідрядників/співвиконавців не застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та про те, що вони не включені до санкційного списку Європейського Союзу. Зазначена інформація підтверджується шляхом формування файла у форматі PDF на сайті www.sanctionsmap.eu (файл у форматі PDF повинен бути сформований не раніше ніж за чотири дні до дати його подання).» Просимо вас надати роз’яснення, яким чином Учасник, якого було визначено переможцем торгів за результатами проведення торгів та оприлюднено в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю 23.02.2026р., виконати вимоги вищезазначених абзаців п.83 Особливостей, якщо доступ до сайту www.sanctionsmap.eu відсутній (сайт з 23.02.2026р. та по теперішній час сайт не працює та доступу до інформації відсутній), та яким чином Замовником може бути перевірена вищезазначена інформація на відповідність вимогам. Крім того, просимо надати роз’яснення, яким чином Учасникам та Замовникам надавати та перевіряти інформацію, у разі виникнення подібної ситуації в подальшому, або надайте перелік альтернативних джерел інформації (сайти, відкриті реєстри тощо), за допомогою яких можливо додержання вищевказаних вимог. Також просимо роз’яснити, чи буде вважатися порушенням законодавства зі сторони Учасника/Замовника, у разі якщо буде надано роз’яснення щодо неможливості доступу до сайту www.sanctionsmap.eu (у зв’язку з тим що сайт не працює), які виникли не з вини Учасника/Замовника, а відповідні документи будуть надані після відновлення доступу до сайта), та укладено в подальшому договір з Учасником-Переможцем торгів на закупівлю.

Є кошторис на поточний ремонт об'єкта. Чи обов'язково зазначати в тендерній документації дослівно назву з кошторису. Чи є норми які це передбачають? Чи не буде помилкою якщо назва в тендерній документації "м Рівне Рівненської області" а в кошторисі навпаки, чи припустимо в кошторисі м.Рівне, а в тендері "місто Рівне". тобто суть предмету закупівлі збережена тільки не так дослівно звучить як в кошторисі

Відповідно до внесених змін, п.п. 9 п. 47 Особливостей викладено в наступній редакції: «9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (для учасника процедури закупівлі — резидента), або учасник процедури закупівлі — нерезидент не надав інформації про кінцевих бенефіціарних власників, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 цих особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації». Одночасно, п. 28 Особливостей доповнено обов’язком Замовника щодо зазначення у тендерній документації способу підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Просимо надати консультацію, чи підпадає ненадання вищезазначеної інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасником-нерезидентом (або надання з невідповідностями, не в повному обсязі тощо) під положення п. 43 Особливостей і замовник має надати можливість такому учаснику усунути виявлені невідповідності, чи замовник має відхилити такого учасника на підставі абзацу 2 п.п. 1 п. 44 Особливостей: (1) учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 особливостей) (без застосування положень п.43 Особливостей) ?

Вимога локалізації може застосовуватися, зокрема, у разі якщо замовник за результатами надання послуг або виконання робіт набуває у власність товари загальною вартістю 200 тис. грн та більше. У зв’язку з цим просимо уточнити, які саме ознаки свідчать про “набуття у власність товарів” замовником у межах виконання робіт або надання послуг. Зокрема, просимо роз’яснити: Чи пов’язується факт набуття у власність товарів із їх постановкою на баланс замовника або іншим бухгалтерським обліком як активу? Чи вважається набуттям у власність ситуація, коли товари (матеріали) використовуються підрядником під час виконання робіт, але як окремі об’єкти замовнику не передаються (наприклад, кабелі, кріплення, витратні матеріали тощо)? Чи правильно розуміти, що у випадку поточного ремонту, коли матеріали використовуються у процесі виконання робіт і стають складовою результату робіт, але не передаються як окремий товар, це не вважається набуттям у власність товарів у розумінні вимог локалізації? Які критерії або практичні ознаки рекомендується застосовувати замовнику для визначення наявності або відсутності факту набуття у власність товарів у таких випадках?