|
|
18.12.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1506 передбачено впровадження експериментального проєкту, спрямованого на посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення суб’єктів господарювання незалежно від форми власності до формування груп протиповітряної оборони.
Наше підприємство, будучи замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», на виконання зазначеної постанови планує здійснювати закупівлі товарів військового та оборонного призначення.
Водночас застосування стандартних процедур публічних закупівель передбачає обов’язкове оприлюднення в електронній системі закупівель відомостей щодо постачальників, найменування, кількості та інших характеристик товарів оборонного призначення. Розміщення такої інформації у відкритому доступі може створювати реальні загрози безпеці працівників підприємства, а також негативно впливати на забезпечення обороноздатності об’єкта критичної інфраструктури.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливих механізмів здійснення закупівель товарів військового призначення в межах реалізації зазначеного експериментального проєкту з урахуванням вимог безпеки. Крім того, просимо повідомити, чи передбачається внесення змін до законодавства у сфері публічних та/або оборонних закупівель або прийняття інших нормативно-правових актів, які дозволили б проводити такі закупівлі без розкриття чутливої інформації та з дотриманням необхідних заходів захисту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (зі змінами) Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує: державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період; державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері оборонно-промислового комплексу, в авіабудівній галузі та забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності (далі - стратегічні галузі промисловості). Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1506 "Про реалізацію експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення підприємств незалежно від форми власності до утворення груп протиповітряної оборони" слід звертатись до Міноборони як центрального органу виконавчої влади у сфері оборони.
|
|
|
16.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 (далі – Постанова 112) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, та запроваджено виключення щодо незастосування вимог локалізації та можливості здійснення закупівель шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів для окремих видів продукції та обладнання, зокрема трансформаторів та дизель-генераторів, що необхідне для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
У положеннях чинного законодавства поняття «надзвичайна ситуація державного рівня в електроенергетичних системах» та перелік заходів для подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах потребують додаткового уточнення для практичного застосування, у зв’язку з чим відсутні конкретні межі застосування замовником, що створює ризик неоднакового застосування.
З урахуванням вищенаведеного, практики застосування Особливостей у 2024–2026 роках та з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування положень Постанови 112, керуючись підпунктом 113 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Державне підприємство
«Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі – підприємство) просить Вас надати роз'яснення:
1 У разі, якщо закупівля продукції та обладнання здійснюється для забезпечення оперативного подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах на підприємстві, чи допускається застосування внесених змін за умови документального підтвердження.
2 У разі відновлення електроживлення після пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури підприємства, що не відносяться до загальних електромереж України, яке не здійснює обслуговування третіх осіб, при цьому закупівля здійснюється для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах, забезпечення функціонування об’єкта критичної інфраструктури та підтримки енергостабільності регіону, чи вона підпадає під внесені зміни.
3 У випадку, коли закупівля спрямована на забезпечення безперебійного електроживлення об’єкта, що має стратегічне значення для функціонування держави або критичної інфраструктури, чи вона підпадає під внесені зміни.
Просимо також надати роз’яснення щодо критеріїв віднесення закупівель до таких, що здійснюються для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
Зазначені питання виникають під час планування та здійснення закупівель в умовах усунення наслідків пошкодження енергетичної інфраструктури.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
02.04.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Медичним закладом була проведена закупівля відкриті торги з урахуванням Особливостей «ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія)».
Просимо надати роз’яснення щодо правомірності визнання Учасника Переможцем закупівлі в разі якщо він не надав у складі тендерної пропозиції Витяг з реєстру платників ПДВ, якщо на момент подання пропозиції доступ до Державного Реєстру платників ПДВ (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv) не був обмежений, був вільним та Замовник самостійно перевірив реєстрацію Учасника в цьому реєстрі. Надання витягу вимагалося в тендерній документації в разі обмеження доступу до Реєстру платників ПДВ. Сподіваємось на швидку відповідь, в зв’язку з необхідністю укладання договору для забезпечення медичного закладу електричною енергією.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №231/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7087ddd8-3715-4bbc-942d-cbc9ef10dcd9?lang=uk-UA
|
|
|
14.01.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В зведеному кошторисному розрахунку на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб” передбачено витрати: Кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі.
Як передбачено п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
З огляду на зазначене, вбачається, якщо кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. включено до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт, то такий предмет закупівлі є роботами в розумінні норм Закону 922.
Постає питання щодо подальшого зорієнтування, як правильно визначити предмет закупівлі на виконання робіт з технічної інвентаризації на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб”.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель” та у запитах № 647/2023, № 256/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
|
19.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У межах застосування законодавства у сфері оборонних закупівель просимо надати роз’яснення щодо визначення співвиконавців у договорах, предметом яких є постачання товарів.
Йдеться про ситуацію, коли учасник оборонної закупівлі є виробником складного технічного виробу та постачає його державному замовнику у сфері оборони за договором постачання товару. У процесі виробництва такого виробу учасник закуповує окремі специфічні деталі, вузли або складові частини у інших суб’єктів господарювання на підставі звичайних договорів поставки. Такі контрагенти виготовляють окрему деталь або вузол, однак не є сторонами договору із державним замовником, не здійснюють постачання готового виробу замовнику та не мають прямих договірних зобов’язань перед ним.
У зв’язку з цим виникає питання, чи поширюються положення законодавства щодо залучення співвиконавців (субпідрядників) на договори оборонних закупівель, предметом яких є саме постачання товару, а не виконання робіт чи надання послуг. Також потребує роз’яснення, чи вважається співвиконавцем у такому договорі суб’єкт господарювання, який виготовляє окрему специфічну деталь або вузол до складу кінцевого виробу та продає її учаснику, але не виконує частину зобов’язань безпосередньо перед державним замовником.
Окремо просимо роз’яснити, чи є визначальним для віднесення особи до співвиконавців факт виконання частини зобов’язань саме за договором із державним замовником, а не сам факт виготовлення складової частини товару. Крім того, у випадку коли учасник закуповує різні складові частини у декількох виробників, чи існує обов’язок зазначати всіх таких контрагентів як співвиконавців у межах процедури оборонної закупівлі. Також просимо роз’яснити, чи може незазначення постачальників окремих деталей як співвиконавців у договорі постачання товару бути підставою для відхилення пропозиції або визнання порушення законодавства у сфері оборонних закупівель.
Просимо надати позицію щодо критеріїв, які дозволяють відмежувати звичайних постачальників комплектуючих від співвиконавців у договорах оборонних закупівель на постачання товарів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі — Закон), який визначає загальні правові засади планування та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Закону виконавець державного контракту (договору) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
При цьому, порядок залучення субпідрядників до виконання державного контракту (договору) визначено статтею 33 Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців, може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Таким чином, Законом визначено субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців/субпідрядників, що може застосовуватись тільки для закупівлі робіт та послуг, якщо державний замовник у тендерній документації визначив таку можливість.
Крім цього, частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України “Про публічні закупівлі” у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Таким чином, положеннями Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено можливість залучення субпідрядників/співвиконавців у випадках здійснення оборонних закупівель саме робіт або послуг, та залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано.
Крім цього, відповідно до положень пункту 28 частини першої статті 1 Закону субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу першого та другого частини другої статті 33 Закону частка державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості основного державного контракту (договору). У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).
Отже, субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) та на етапі подання пропозиції/тендерної пропозиції заявляють про намір залучити субпідрядника/співвиконавця до виконання державного контракту (договору).
Підсумовуючи інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер .
|