|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
19 червня 2020 року вступив в дію Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 (далі - Наказ), який затверджує новий порядок визначення предмета закупівлі. Відповідно до Наказу, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, які станом на сьогодні втратили свою чинність, а на заміну їм затверджено Наказом Мінрегіону №281 від 01.11.2021 «Кошторисні норми України». Питання наступне: як вірно, з урахуванням якого нормативного акту, визначати предмет закупівлі робіт після 01.11.2021?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
|
28.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підскажіть будь ласка, якщо з 1 липня підвищується ПДВ на газ скраплений з 7 % до 20%, які документи для підтвердження цього необхідно надати контрагенту для укладання додаткової угоди? (Чи може це бути звичайний витяг з ПКУ) І чи потрібно в цьому випадку зменшувати кількість товару щоб сума не була більшою за ту, яка в укладеному договорі? Як можливо застосувати пп6 частини 5 статті 41 Закону України про публічні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запитах № 209/2023, № 858/2022 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UAТак, Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю відповідно до норм Закону.
|
|
|
25.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У п. 11 постанови ПКМУ № 1178 від 12.10.2022 року зазначено, що "Для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель". А відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, зазначено, що "Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг)". Питання: Чи потрібно замовнику оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо здійснення закупівель до 50 тисяч гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: |
|
|
03.12.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У разі коли замовник допустив помилку при визначенні переможця відкритих торгів чи може він повернути його на кваліфікацію? Технічно така можливість є, але чи допускає це закон?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Виходячи з підпункту 2 пункту 47 Особливостей, у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства замовник відміняє тендер.
Технічна можливість повернути переможця на кваліфікацію пов’язана з оскарженням рішення замовника щодо переможця процедури закупівлі. Виходячи з статті 18 Закону, орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються, зокрема зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Отже, Закон та Особливості передбачають можливість повернути переможця процедури закупівлі на етап кваліфікації у разі наявності відповідного рішення органу оскарження.
|
|
|
21.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення стосовно Постанови КМУ від 16.12.2020 № 1266, а саме: яким чином (алгоритм) замовник повинен здійснювати обгрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1266 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631 “Про затвердження Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України”.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|