|
|
16.01.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
При закупівлі послуг з придбання та супровіду або супровіду програмного забезпечення. Якщо постачальник надає довідку що він є правовласником (розробником цього програмного забезпечення) авторського права на даний продукт. Чи правомірне для нього застосування аб. 5, пункт 2, частини 7, статті 3, а саме існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності? Або аб. 4, пункт 2, частини 7, статті 3, а саме відсутність конкуренції з технічних причин?
При закупівлі послуг інтернет провайдера (доступ до мережі інтернет), чи правомірне для нього застосування аб. 4, пункт 2, частини 7, статті 3, а саме відсутність конкуренції з технічних причин, якщо на підприємстві встановлено діюче обладнання, та проведена телекомунікаційна мережа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
23.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Стаття 4 Закону зазначає, що річний план та зміни до нього оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель.
Постановою КМУ замовник, як розпорядник інформації, був зобов'язаний надавати інформацію про річний план у формі відкритих даних, оприлюднювати та регулярно оновлювати її на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Проте після внесених змін до цієї постанови відомості про річний план виключено з переліку наборів даних, що підлягають обов'язковому оприлюдненню.
Підкажіть будь-ласка, враховуючи викладене, річний план може бути опубліковано замовниками-бюджетниками (ЦОВВ) ЛИШЕ в електронній системі закупівель? без публікації на власному сайті??
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі − річний план). Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, (далі – Положення про набори даних) визначено обов’язок розпорядника інформації у розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації” (далі – розпорядник інформації) надавати та оприлюднювати відповідну інформацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з Положенням про набори даних створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування, (далі – Агентство) яке є його держателем. Адміністратором Єдиного державного веб-порталу відкритих даних є державне підприємство, яке належить до сфери управління Агентства.
Крім того, відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.
Враховуючи зазначене, з питань необхідності оприлюднення інформації про закупівлі на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційному веб-сайті розпорядника інформації відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів слід звертатись до відповідного органу виконавчої влади до сфери відповідальності якого належить функціонування зазначеного веб-порталу.
|
|
|
20.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У статутному капіталі суб'єкта господарювання органу місцевого самоврядування належить більше 50 відсотків,підприємство створене з метою забезпечення належного утримання житлового та нежитлового фонду,надання послуг з управління та утримання багатоквартирних будинків і прибудинкових територій, об'єктів благоустрою, інших житлово-комунальних послуг та отримання прибутку.Фактично надає послуги з вивезення побутових відходів, послуги управителя багатоквартирних будинків, оскільки є переможцем у відповідних конкуарсах, що проводилися органом місцевого самоврядування, надає інші послуги на комерційній, конкурентній основі. Тобто здійснює діяльність на промисловій чи комерційній основі. Не має спеціальних чи екслюзивних прав.
Проте є одержувачем бюджетних коштів від органу місцевого самоврядування для проведення поточного
ремонту внутріквартальних доріг міста, отримує бюджетні кошти як поповнення статутного капіталу для придбання транспортних засобів спеціального призначення та ін.
Чи зобовязане воно проводити закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України"Про внесення змін до Закону України від 19 вересня 2019 року № 114- "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 27.02.2020 № 3304-04/13381-09 (копія у вкладенні додається).
|
|
|
22.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до роз’яснень, наданих у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06, розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі.
При цьому очікувана вартість згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 08.02.2020 № 275 визначається як «розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів».
Виходячи з вищезазначеного замовники у разі якщо предмет закупівлі є об’єктом оподаткування ПДВ визначають його очікувану вартість із урахуванням ПДВ, і відповідно в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі, як правило, зазначається із ПДВ. У такому випадку в електронній системі закупівль за технічною реалізацією незалежно від того, чи визначив учасник конкретної процедури закупівлі ціну своєї тендерної пропозиції з ПДВ або без ПДВ, вона відображатиметься з ПДВ.
Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»). У разі зазначення в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікуваної вартості процедури закупівлі з ПДВ і встановлення замовником єдиного критерію оцінки – «ціна», найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція визначатиметься електронною системою закупівель без урахування того, чи включив учасник у ціну своєї тендерної пропозиції ПДВ. І як вже зазначалося вище, ціна тендерної пропозиції кожного учасника процедури закупівлі визначатиметься автоматично з ПДВ. Таке технічне рішення, впроваджене адміністратором електронної системи закупівель, в свою чергу, може спотворювати результати електронного аукціону за умови подання учасниками тендерних пропозицій для участі в конкретній процедурі закупівлі з урахуванням ПДВ і без ПДВ.
Так, наприклад, ДП «НАЕК «Енергоатом» було оголошено процедуру закупівлі, очікувана вартість якої визначена з ПДВ. Для участі в процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані трьома учасниками. За результатами аукціону найбільш економічно вигідною було визначено тендерну пропозицію з ціною 36 100 000,00 грн. з автоматично поставленою електронною системою закупівель позначкою «з ПДВ». Проте, як виявилося за результатами розгляду тендерної пропозиції (цінової), поданої відповідно до вимог тендерної документації переможцем процедури закупівлі, ціна тендерної пропозиції переможця сформована ним без урахування ПДВ. При цьому переможець зареєстрований як платник ПДВ (на момент подання тендерної пропозиції реєстрація була призупинена відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). Тоді як цінові пропозиції інших двох учасників були подані і сформовані з урахуванням ПДВ і становили 36 400 000,00 грн з ПДВ і 36 850 000,00 грн з ПДВ.
Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо порядку дій замовника в окресленій вище ситуації, які мають забезпечити дотримання встановлених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Надати рекомендації, в якій спосіб забезпечити рівність для участі платників ПДВ та не платників ПДВ в одній процедурі закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 810/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
06.03.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Будь ласка допоможіть розібратись та знайти правду. Звернення до НКРЕ КП, Операторів газо транспортної та розподільчої систем ясноті з піднятого питання не внесла. Надія залишилась на уповноважений орган з державних закупівель. По суті питання.
Квартирно-експлуатаційний відділ (далі КЕВ) м. Вінниця є структурним підрозділом Збройних Сил України і відповідно до поставлених завдань відповідає за організацію надання комунальних послуг військовим частинам та військовим установам, які стоять на її балансі. На цій підставі 23.11.22 було укладено з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір № 01-1392/21-БО-Т на постачання природного газу до кінця 2023 року.
В процесі формування нових військових частин за умовами діючого військового часу, в КЕВ м. Вінниця наприкінці листопада появилась нова комерційна точка обліку. У зв’язку з цим були внесені зміни в договір надання послуг з розподілу природного газу (Оператор газорозподільної мережі АТ «Вінницягаз»). На цій підставі новій точці був присвоєний ЕІС-код і вона з 07.12.22 почала отримувати природний газ для опалення приміщень, в яких проживали військовослужбовці. Станом на той час діючий з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір дозволяв без проблем забезпечити природнім газом в тому числі і нову комерційну точку обліку.
Нажаль в січні місяці 2023 року КЕВ м. Вінниця отримав повідомлення від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про необхідність оплати обсягів газу за «договором останньої надії» для нашої нової комерційної точки обліку. Тариф за такою формою договору значно більший ніж тариф по діючому нашому договору. КЕВ м. Вінниця є державною структурою і фінансується з державного бюджету. Нам не зрозуміло те, що в такий важкий для держави час ми повинні безпідставно витрачати державні кошти.
У зв’язку з цим просимо пояснити, чому нова комерційна точка обліку автоматично потрапила в розряд забезпечення природним газом за «договором останньої надії», а також пояснити покроковий порядок дій замовника в випадку появи у нього нових точок комерційного обліку природного газу і хто дане питання повинен відсліковувати.
Вдячні за розуміння та обґрунтовану відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей, встановлених Законом та постановою № 1178.
Водночас відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Отже, у випадку виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі.
Крім цього, інформуємо, що оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є Регулятором у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), то споживачі за наданням роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП мають звертатися до Регулятора.
|