|
|
29.04.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «ВІАКОН УКРАЇНА"» 01.04.2025 визнано переможцем в публічних закупівелях за ідентифікаторами UA-2025-03-11-014312-a, UA-2025-03-17-013811-a, UA-2025-03-17-013842-a. Рішення про визнання нас переможцем 04.04.2025 оскаржено ТОВ "ЮГСТАЛЬ" в Антимонопольному комітеті. За наслідками розгляду скарг рішеннями Антимонопольного комітету №5956-р/пк-пз від 15.04.2025, № 5957-р/пк-пз від 15.04.2025, № 5958-р/пк-пз від 15.04.2025 постановлено відмовити скаржнику у задоволенні його скарг від 04.04.2025. Між замовником військовою частиною А3160 та ТОВ "ВІАКОН УКРАЇНА" 21.04.2025 підписано три договори №32, №33 та №34 про закупівлю товарів . В договорі замовник наполіг зазначити строк виконання договорних зобовязань 31.05.2025, тобто дату, яка зазначалась в умовах проведених тендерів. ПИТАННЯ: чи існують правові підстави та можливості укласти між постачальником ТОВ "ВІАКОН УКРАЇНА" та замовником військовою частиною А3160 додаткові угоди по трох вище зазначених укладених договорах про зміну строків виконання договорів з перенесенням терміну на 15 діб ( цей час було втрачено у звязку з дотриманням строків процедури часу на оскарження рішення замовника по визначенню переможця в тендерах та часу розгляду Антимонопольним комітетом України поданих скарг).
Дякую Вам за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 679/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/59dcbb21-b18b-4126-a9d2-eff9c2565252?lang=uk-UA
|
|
|
28.04.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна при одноразовій закупівлі різних матеріалів у одного постачальника на загальну суму, що не перевищує 50000 грн., оформити таку покупку одним договором?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 329/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c3e4f0a-0a4d-4ee4-a631-a24c7c28fe10&lang=uk-UA
|
|
|
22.04.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між Сторонами укладений Договір підряду на будівництво котельні (закупівля всього необхідного обладнання для виконання підрядних робіт на Об’єкті будівництва та виконання комплексу будівельно-монтажних робіт) у 2023 році.
Замовник на початку січня 2024 року листом повідомив про призупинення Договору, у зв’язку із відсутністю фінансування.
Строк дії Договору закінчився 31.12.2024. Зобов'язання між Сторонами не закриті та не виконанні в повному обсязі.
Наразі, проводиться процедура передачі майна (котельні) з комунальної у державну власність.
Враховуючи вищевикладене, виникає питання при передачі котельні у державну власність чи допускається заміна Сторони у зобов’язанні, з огляду на правила та процедури здійснення публічних закупівель?
Яким чином вирішити дане питання по Договору підряду?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та запитах № 326/2024, № 862/2022 та № 210/2021, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
|
17.04.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) просимо надати роз’яснення щодо можливості оголошення повторної закупівлі в ситуації, коли за результатами попередньої процедури вже укладено договір, але підрядник фактично не виконує свої зобов’язання (не надає послуги).
В результаті проведення відкритих торгів із закупівлі послуг переможцем було визнано підприємство, яке фактично не може надати послуги, передбачені договором. Договір про надання послуг був укладений таким чином, що одностороннє його розірвання займає тривалий час, що ставить під загрозу виробничі процеси на підприємстві. З метою забезпечення безперебійного функціонування підприємства і недопущення економічних збитків представники виробничих відділів запропонували розглянути доцільність повторного оголошення закупівлі за тим самим предметом без очікування формального розірвання договору.
Закон не містить прямої заборони на оголошення закупівлі за тим самим предметом, а обґрунтоване повідомлення про потребу в оголошенні закупівлі, направлене до відділу закупівель відділом-ініціатором після виявлення перших ознак невиконання договору підрядником, може розглядатися як підстава для організації нової закупівлі.
Водночас ми не можемо ігнорувати ризики того, що органи, які здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, можуть трактувати такі дії як порушення принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону (принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників і рівного ставлення до них), що може призвести до несприятливих наслідків для підприємства та уповноважених осіб замовника.
Наразі нами не виявлено достатньої практики органів, що здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а також офіційних роз’яснень уповноваженого органу для формування однозначної позиції з даного питання.
У зв’язку з викладеним просимо надати аргументовану відповідь на такі питання:
Чи передбачено законодавством України право замовника оголосити нову процедуру закупівлі за тим самим предметом закупівлі за відсутності формального розірвання чинного договору?
Як, на Вашу думку, має діяти закупівельник у разі надходження потреби в оголошенні такої закупівлі:
Який правовий механізм відмови від початку процедури закупівлі може застосувати уповноважена особа у разі, якщо організація такої закупівлі порушує законодавство України?
За умови, що проведення такого роду закупівлі не заборонено, які документи повинні бути долучені до обґрунтування закупівлі (наприклад, копії листів-претензій, висновки служби безпеки підприємства, доповідні записки відділу, що забезпечують претензійно-позовну роботу, тощо)?
Будемо вдячні за надану консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
03.04.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економіки України
Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва.
У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт.
Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва.
Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість.
Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ.
Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості).
У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі?
Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано).
Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання.
З повагою,
Голова
відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко
____________________________________________________________
Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б
тел.: (066) 860 01 11
ел. пошта: [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запиті № 810/2021 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, з питань визначення вартості будівництва пропонується додатково звернутися до Мінрозвитку. |