|
|
24.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно до пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому згідно інших пунктів чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, у зазначеному Порядку неодноразово вказано «окремими», а саме у розділу «II. Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг»: «за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою..,», «за окремими професіями..», «окремо для кожного спортивного заходу..,», «окремо для кожного такого заходу..», «окремо для кожного об’єкта приватизації…», «окремо для кожного заходу..», «окремо для кожного заходу чи офіційного прийому», «окремо для кожного суб’єкта права..», «щодо кожної земельної ділянки окремо», «окремо щодо кожних виборів.».
На підставі визначеного можливо здійснити висновок, що у разі проведення процедури закупівлі одного і того ж виду робіт можливо здійснювати процедуру закупівлі робіт за декількома об’єктами будівництва одною закупівлею, без проведення процедур закупівель окремо на кожний об’єкт будівництва.
Але при цьому у Вашому роз’ясненні від 03.09.2020 р. № 3304-04/53972-06 зазначено, що «визначення предмету закупівлі робіт здійснюється, як і раніше, за окремими об’єктами будівництва».
У державного підприємства є один Робочий проект «Система блискавкозахисту на об’єктах підприємства», який пройшов державну комплексну експертизу, включаючи експертизу кошторисної вартості, на встановлення систем блискавкозахисту на декількох окремо розташованих будівлях, кожна з яких є окремим об’єктом будівництва у розумінні ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Протягом 2021 року планується реалізація зазначеного проекту, а саме виконання відповідних будівельно-монтажних робіт. Враховуючи наявність одного Робочого проекту та одного експертного звіту на декілька об’єктів, планується здійснити одну єдину закупівлю з визначенням одного предмету закупівлі на роботи з реалізації такого проекту зі складанням кошторисів на виконання робіт по кожному об’єкту окремо при складанні відповідної одної Договірної ціні до договору на виконання робіт.
Враховуючи вищевикладене, та відсутність у пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, висловлення «за кожним окремим об’єктом» або «окремо щодо / для / за кожного об’єкту» Просимо додатково надати роз’яснення, чи можливо замовнику у сфері публічних закупівель, у разі необхідності закупівлі цілком однотипних та аналогічних робіт за декількома об’єктами будівництва протягом одного календарного року, здійснювати визначення предмету закупівлі та здійснювати одну процедуру закупівлі на виконання таких робіт за декількома об’єктами будівництва? Або необхідно здійснювати окремі процедури закупівель виключно за кожним об’єктом окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 904/2019 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acba43f7-6f64-4020-b278-27a07547300f&lang=uk-UA
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
|
21.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проводиться одна допорогова закупівля пального для закладів дошкільної, середньої освіти, позашкілля, дитячого табору, міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Чи можна укласти з переможцем закупівлі декілька договорів, щоб були окремі договори на кожний вид закладів (окремий договір на пальне для ДНЗ, окремий договір на пальне для ЗОШ тощо)? В результаті сума цін даних договорів буде відповідати ціні переможця закупівлі. Мета даної дії полягає в тому, щоб таким чином полегшити здійснення бухгалтерського обліку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція).
У свою чергу, відповідно до пунктів 13 та 14 розділу ІІ Інструкції замовник протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій завершує придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням системи (далі – допорогова закупівля) шляхом підписання договору про закупівлю або її відміни.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Тому замовник може укласти як декілька, так і один договір за результатами здійснення допорогової закупівлі.
|
|
|
18.05.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи має право брати участь у проведенні тендерних процедур у якості уповноваженої особи особа, справа щодо якої розглядається судом
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” і від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з проектно-кошторисною документацією вартість об’єкта будівництва становила 1 млн. 100 тис. грн.. До вступу нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» 19.04.2020 року, у зв’язку із недофінансуванням було укладено прямий договір на суму 800 тис. грн..
На даний час, після набрання чинності нової редакції Закону від 19.04.2020 замовник отримав дофінансування в сумі 300 тис. грн. для виконання залишкових робіт відповідно до проектно-кошторисної документації.
Яку саме процедуру повинен використати замовник для оформлення виконання залишкових робіт згідно з проектно-кошторисною документацією: прямий договір, спрощену процедуру чи переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями; https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Водночас питання застосування вартісних меж, визначених Законом, розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
22.08.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу дати відповідь на запитання: В ЗУ "Про публічні закупівлі" зазначено, що переможець аукціону має надати серед всього іншого довідки про несудимість (МВС) та про незаборгованість перед бюджетом(ДФС) протягом 5 календарних днів. Але ці організації надають такі довідки протягом місяця (МВС) та 5 робочих днів (ДФС). Чи не вбачається тут суперечності? Можливість взяти ці довідки через посередників за плату в більш короткі терміни вважаю легалізованою корупцією. Чи не так?
Коли писали Закон "Про публічні..." строки видачі довідок були відомі. Що це - свідомий цирк?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 184/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15af6903-8f9e-4624-9581-297cf3ab4b62&lang=uk-UA
Зазначаємо також, що Мінекономрозвитку розроблено проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”, яким пропонується покладання на замовника обов’язку здійснювати перевірку інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Наразі указаний законопроект знаходиться на погодженні із заінтересованими органами.
|