|
|
14.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Було проведено відкриті торги і укладено з переможцем договір про закупівлю товару на суму 300 000 грн. У зв'язку зі складною економічною ситуацією, постачальник відмовився здійснювати поставки, договір було розірвано. Але існує нагальна потреба у закупівлі цих товарів на період проведення відкритих торгів на цей же товар. З урахуванням ч.7.ст.3. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із: розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. В той самий час ст.40 Закону містить таке: 2. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: 3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера. Згідно до вимог закону, 20% від суми розірваного договору - це 60 000 грн. В даному випадку, чим ми маємо керуватися при виборі процедури закупівлі? Договір на 60 .000 грн має бути укладеним шляхом проведення переговорної процедури згідно до ст.40, чи без застосування порядку проведення спрощених закупівель, згідно до ч.7 ст.3. ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
При цьому, повідомляємо, що відповідь на питання щодо процедури закупівлі з причини розірвання договору з вини учасника міститься у запиті № 1105/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA
|
|
|
07.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після завершення процедури торгів (укладення договорів та їх оприлюднення - роботи за договорими не були розпочаті) було виявлено порушення законодавства з питань публічних закупівель, які неможливо усунути ( ст. 31 Закону України "Про публичні закупівлі"), а саме, виявлено, що при створенні оголошення про закупівлю не було накладено цифровий підпис. Що робити в такому випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 747/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb6fcdd8-7571-4651-ba05-0a5d406e4aba&lang=uk-UA
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «Криворізька теплоцентраль» є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, та є замовником у розумінні Закону України №922 –VIII від 25.12.2015р.
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. « Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 року № 1749, за показником третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуг.
Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення:
За яким знаком доцільніше визначати предмет закупівлі на 2017 рік (СРVвступає в силу з 01.01.2017 р.)(за третім, четвертим або за п’ятим) для того, щоб правильно визначити загальну очікувану вартість предмету закупівлі та необхідність проведення процедури закупівлі у розумінні Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016 року.
В таблиці на прикладі показано визначення предмету закупівлі за показниками третьої та п’ятої цифри основного словника.
Тому не зрозуміло при визначені предмету закупівлі за показником третього знаку є необхідність проведення відкритих торгів, а при визначенні за п’ятим знаком вартість предмету закупівлі є меншою порогової вартості. Як бути замовнику, тачи не планується внесення змін до Порядку визначення предмету закупівлі ?
Відповідь просимо надіслати за адресою: 50014, м.КривийРіг, вул.Електрична,1, ДП «Криворізька теплоцентраль».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України опрацьовується питання внесення змін до Порядку в частині конкретизації відповідного показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі.
|
|
|
08.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2016 році Замовником проведено дві окремі процедури відкритих торгів по закупівлі палива та мастил, які підпадали під один код ДК 016-2010 "19.20.2 Паливо рідинне та газ; оливи мастильні" . Наприкінці 2016 року через відсутність фінансування дія договору по закупівлі мастил подовжено на 2017 рік.
У 2017 році предмет закупівлі визначається на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” відповідно до якого закупівля палива та мастил підпадають під різні коди: ДК 021:2015 "09130000-9 Нафта і дистиляти" (бензин ), ДК 021:2015 "09210000-4 Мастильні засоби"(мастила).
Чи правильно ми розуміємо, що замовник має право укласти у 2017 році прямий договір на закупівлю мастил, якщо загальна вартість по договору 2016 року та договору який буде укладений у 2017 році не буде перевищувати порогову планку 1 мільйон гривень в результаті чого працювати за двома договорами
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
16.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов, згідно п.7 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі". Учасником, при складанні тендерної пропозиції, був сканований з оригіналу проект договору, підписаний уповноваженою особою та посвідчений відбитком печатки. Зміст проекту договору викладенно на 4 сторінках, але при скануванні відбулася технічна помилка в результаті чого було загружено та відправленно на ел. майданчик три сторінки а саме 1,2 та 4. Третя сторінка яка містить:"Обставени непереборної сили", "Вирішення спорів", "Строк дії договору" та " Інші умови" - не завантажилась.
Питання: Чи може Замовник відхилити тендерную пропозицію Учасника або признати цю помилку як формальну (несуттеву), яка не впливає на зміст пропозиції? Враховуючи те ,що в тендерній документації Замовника прописано що договір про закупівлю складається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема:
- проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Ураховуючи викладене, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особи, оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|