Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
01.04.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
247 / 244
В закладі тарифи на платні послуги розраховані згідно положення про платні послуги, яке затверджене рішенням сесії виконавчого комітету Рівненської міської ради й затверджені директором підприємства й погоджені начальником управління охорони здоров'я. Положення про платні послуги передбачає у складі тарифу прямі, адміністративні й загальновиробничі витрати, рентабельність. Чи можемо ми надавати ОТГ послуги за цими тарифами, оскільки вони бюджетні організації й фінансуються з державного бюджету?
Відповідь
01.04.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
512 / 548
ДП «МА «Бориспіль» у процесі підготовки змін до внутрішнього Положення про визначення очікуваної вартості предмета закупівлі зіткнулося з практичною проблемою, яка не врегульована Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки. Йдеться про випадки об’єктивно обмеженої конкуренції, коли на ринку наявний один або обмежена кількість постачальників, інфраструктура є унікальною (мережі, канали, системи), або відсутня можливість отримати достатню кількість цінових пропозицій. У таких ситуаціях застосування стандартних методів визначення очікуваної вартості є неможливим або формальним, а комбінований метод, передбачений Примірною методикою, не містить алгоритму дій для умов фактичної відсутності конкуренції. Водночас такі закупівлі є регулярними у діяльності підприємства, що підтверджує необхідність чіткого нормативного врегулювання відповідного порядку. Судова практика також свідчить про те, що ключовим при оцінці правомірності визначення очікуваної вартості є не формальне застосування Примірної методики, а наявність у замовника системного, документально підтвердженого підходу. Зокрема, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 200/1765/22 встановлено, що визначення очікуваної вартості є правомірним за умови застосування замовником власної затвердженої методики, розробленої на основі Примірної методики, із використанням належного обґрунтування та підтверджуючих документів. Суд також зазначив, що доводи органу державного фінансового контролю не можуть вважатися належними доказами у разі ігнорування внутрішніх документів замовника та фактичних розрахунків. Водночас інша судова практика (зокрема справа № 560/19260/23) підтверджує, що відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження аналізу ринку може бути підставою для визнання порушення принципів закупівель. Таким чином, на практиці сформувалася ситуація правової невизначеності: Примірна методика має рекомендаційний характер; водночас відсутність чіткого внутрішнього регулювання або алгоритму дій у складних ринкових умовах створює ризики встановлення порушень під час контрольних заходів. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Який підхід повинен застосовувати замовник для визначення очікуваної вартості у випадках об’єктивно обмеженої конкуренції (1–2 постачальники, унікальна інфраструктура, відсутність достатньої кількості цінових джерел), якщо Примірна методика не містить відповідного алгоритму? 2. Чи правильно розуміти, що у випадках, коли Примірна методика не містить алгоритму визначення очікуваної вартості (зокрема в умовах обмеженої конкуренції), замовник зобов’язаний врегулювати відповідний порядок на рівні власного внутрішнього положення, із визначенням підстав, алгоритму дій та переліку підтверджуючих документів? Та чи слід вважати, що після затвердження такого порядку всі дії замовника щодо визначення очікуваної вартості повинні здійснюватися виключно у повній відповідності до затвердженого внутрішнього документа, без довільного відступу від нього? Просимо надати позицію Міністерства з метою забезпечення єдиного підходу до правозастосування та мінімізації ризиків під час здійснення контрольних заходів.
Відповідь
01.04.2026 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
313 / 325
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» звертається з проханням надати роз’яснення щодо практичного застосування норм законодавства при здійсненні закупівлі послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі — ОСЦПВ). У зв’язку з набранням чинності новою редакцією Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з 01.01.2026 виникла правова невизначеність щодо узгодження його положень із Законом України «Про публічні закупівлі». Суть проблематики Відповідно до частини першої статті 11 Закону про ОСЦПВ: договір страхування укладається виключно в електронній формі; договір складається з: публічної частини (загальні умови страхового продукту), індивідуальної частини (страховий поліс). Водночас, відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель: процедура закупівлі завершується укладенням договору про закупівлю; оплата здійснюється на підставі укладеного договору; органи Казначейства здійснюють оплату з урахуванням вимог, зокрема, частини другої статті 7 Закону. При цьому, відповідно до Закону про ОСЦПВ: страхова премія сплачується до або під час укладення договору страхування; без сплати премії договір фактично не виникає (не вноситься до бази МТСБУ). Таким чином, на практиці виникає колізія: для укладення договору страхування необхідна попередня оплата, але для здійснення оплати необхідний укладений договір про закупівлю. Додаткові аспекти Закон про ОСЦПВ не передбачає укладення окремого «договору про закупівлю», а оперує виключно категорією «договору страхування». Модель страхування передбачає 1 поліс на 1 транспортний засіб, що унеможливлює пряме застосування стандартної договірної моделі закупівель. Виникають ризики: неможливості оплати через Казначейство; порушення строків; визнання закупівлі такою, що проведена з порушенням. Просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи підлягає укладенню окремий договір про закупівлю при закупівлі послуг ОСЦПВ, чи таким договором вважається договір страхування (публічна частина + поліс)? Який правомірний механізм здійснення оплати страхової премії, з урахуванням того, що: оплата має бути здійснена до або під час укладення договору страхування; відсутній укладений договір про закупівлю на момент оплати? Чи можливе застосування положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України (поширення дії договору на відносини, що виникли до його укладення) у сфері публічних закупівель у даному випадку? Яким чином замовнику формувати та оприлюднювати договір у складі тендерної документації, враховуючи, що: публічна частина договору (умови страхового продукту) є індивідуальною для кожного страховика; використання умов конкретного страховика може створювати дискримінаційні умови? Чи правомірно здійснювати закупівлю одним лотом для декількох транспортних засобів, якщо страхування фактично оформлюється окремими полісами на кожен транспортний засіб? Який порядок оприлюднення договору в ЕСЗ (Prozorro): у вигляді електронного документа, чи допускається оприлюднення скан-копії?
Відповідь
31.03.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
286 / 295
25.03.2026 набрала чинності НАСТАНОВА щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни». Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «до початку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін) поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставі результатів проведеного замовником/підрядником аналізу цін, який здійснюється: на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів. Під час проведення аналізу цін враховуються не менш, ніж три цінові пропозиції для кожного матеріального ресурсу. У разі коли джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, додатково подається обґрунтування щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією». Відповідно до пункту 4 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» « Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі». Просимо надати роз’яснення: 1. Як діяти Замовнику під час узгодження договірної ціни у випадку, якщо вартість хоча б одного матеріального ресурсу, визначеного за результатами проведеного аналізу цін на матеріальні ресурси Замовником, є меншою за вартість аналогічного матеріального ресурсу у тендерній пропозиції переможця? 2. Як діяти Замовнику під час здійснення аналізу цін на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів якщо на запити Замовника у відповідь не отримано жодної цінової пропозиції на певний матеріальний ресурс? 3. Як діяти Замовнику, у разі якщо від здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси, який проводився Замовником під час складання інвесторської кошторисної документації, не минуло 3 місяці, чи потрібно повторно здійснювати аналіз цін під час узгодження договірної ціни? 4. Чи може Замовник при здійсненню аналізу цін під час складання договірної ціни на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, використовувати цінові пропозиції отримані Підрядником/Переможцем?
Відповідь
31.03.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
453 / 479
чи є правомірним вимога замовника надання сертифікату відповідності пункту централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження за підохороними об’єктами вимогам ДСТУ EN 50518:2019, і чи не суперечить це принципам Закону України "Про публічні закупівлі" та нормама Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178, а саме: забезпечення ефективного, прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідь
Попередня 1 ... 6 7 8 9 10 11 12 ... 2149 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення громадянина Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2