|
02.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить визначення поняття «пов’язані особи». Також, Закон визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону:
«Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:
…тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника».
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону:
«Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: … наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 Закону.»
Відповідно до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.09.2020 №3304-04/56256-06 щодо делегування здійснення закупівель визначено наступне:
«…оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений замовником відповідно до вимог Закону.»
Враховуючи вищезазначене, у разі здійснення публічних закупівель замовником - Департаментом та можливої участі у закупівлях комунальних підприємств, функції управління якими закріплено рішенням сесії за Департаментом, прошу надати відповіді з наступних питань.
1. Чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з Департаментом?
2. Чи повинен замовник – Департамент відмовити учаснику - комунальному підприємству в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі?
3. Чи повинен замовник – Департамент у разі участі у межах єдиної процедури закупівлі більше одного комунального підприємства відмовити комунальним підприємствам в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерні пропозиції таких учасників або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі?
4. Чи повинен замовник – Департамент під час проведення спрощеної закупівлі відхилити пропозицію учасника, який є пов’язаною особою з замовником – Департаментом та/або з іншими учасниками спрощеної закупівлі?
5. Чи не є порушенням чинного законодавства України укладення «прямих» договорів, вартість закупівель яких не перевищує 50 тисяч гривень відповідно до частини 3 статті 3 Закону, з пов’язаною особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 'Щодо делегування здійснення закупівель', розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 надано вичерпні відповіді.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення пов'язаності осіб та правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
02.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно частини 4 ст. 33 Закону Учасник, якого не визнано переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі за результатами оцінки та розгляду його тендерної пропозиції/пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення. У мене запитання. Враховуючи це положення Закону, звернення після визначення переможця може подавати тільки відхилений учасник чи і учасник, який зовсім не розглядався? Чи наступний учасник, якого не розглядали, повинен одразу звертатися в АМКУ, якщо вважає, що переможця визначено неправильно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону учасник, якого не визнано переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі за результатами оцінки та розгляду його тендерної пропозиції/пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 28 Закону розкриття тендерних пропозицій/пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям/умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а також з інформацією та документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель одразу після завершення електронного аукціону.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною (частина дев’ята статті 29 Закону).
Отже, після визначення переможця, учасник, тендерна пропозиція якого не визначена найбільш економічно вигідною за результатами аукціону або відхилена відповідно до статті 31 Закону може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією такого учасника.
|
|
01.10.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Допущення до аукціону підприємств, що не відповідають кваліфікаційним критеріям. Прохання надати Вашу відповідь щодо правомірності дій Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 розміщено лист від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”.
|
|
01.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як провести закупівлю, якщо вона обєкт будівництва є таємним і ми не можемо оприлюднювати документацію з приводу закупівлі. Підкажіть яким чином провести закупівлю, чи може це бути переговорна процедура навіть якщо сума закупівлі перевищує 2 000 000 , або можливо інший варіант?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті №1488/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
01.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
У відповідності до положень частини 2 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 затверджено Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та форми типових договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Згідно вказаних форм типових договорів передбачено надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на підставі одного єдиного договору. При цьому, предмет закупівлі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за різними кодами основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - «65110000-7 - Розподіл води» та «90430000-0 - Послуги з відведення стічних вод» відповідно. Електронною системою закупівель не передбачено можливість проведення закупівлі предмет якої визначається одночасно за кількома різними кодами національного класифікатора України ДК 021:2015.
З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені положення нормативно-правових актів, прошу надати роз’яснення з приводу того, яким чином Замовнику можливо провести закупівлю послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення: проводити окремі процедури закупівель послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з укладенням окремих договорів, положення яких суперечитимуть законодавству у сфері житлово-комунальних правовідносин, чи здійснювати закупівлю вказаних послуг шляхом проведення однієї процедури закупівлі, що не відповідає законодавству у сфері публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1448/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74677a6b-00ee-4ee5-9d44-265e9b4b2b26&lang=uk-UA та в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|