|
24.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Було проведено відкриті торки,с початку був забитий план на загальну суму наприклад 400000 тисяч,в подальшому при введенні інформацію про закупку в оголошені було розбито по лотам 100 тис 100 тис і 200 тися ,пісял проведенняпроцендури був обраний переможець ,але при направленні договорів в каказну договора відмовились реєструвати спираючись на те що процедура проведенна не правельну ,у зв₴язку не розбиттям на лоти річного плану . Чи є законим такі дії і чи можливо проводити так закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Отже, здійснення закупівель за лотами передбачає зазначення замовником у річному плані інформації стосовно кожного лота.
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Для систематичного й безперервного поширення соціальної реклами у Дніпропетровській області на балансі нашого департаменту є понад 170 стаціонарних металевих споруд типу бігбод, які знаходяться в містах, районах та поза межами населених пунктів Дніпропетровської області. Для утримання бігбордів в належному стані декілька споруд потребують поточного ремонту. Порядком визначення предмета закупівлі визначено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожною окремою спорудою.
Питання:
1) чи має право тендерний комітет при проведення закупівлі з поточного ремонту скористатися Порядком, а саме: визначитися з видатками по кожній окремій споруді та провести відповідну закупівлю (в нашому випадку це - звіт про укладений договір за кожною спорудою окремо)?
2) чи вважатиметься порушенням, якщо ці угоди будуть укладені з одним й тим юридичним лицем (виконавцем послуг)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Так, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, допоможіть будь ласка визначити предмет закупівлі.
Нам необхідно створити локальну комп’ютерну мережу в приміщенні лікарні. А саме: розробити технічне завдання, створити проект, встановити мережеве обладнання, виконати монтаж, налаштування та ввести створену локальну комп’ютерну мережу в експлуатацію.
Враховуючи, що буде створюватися абсолютно нова мережа, нам потрібно визначитися:
чи це будуть роботи за кодом 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг?
або це послуги за кодом 72710000-0 - Послуги у сфері локальних мереж?
або це товар за кодом 32410000-0 - Локальні мережі?
Заздалегідь дякуємо за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, в якому розглянуто питання визначення предмету закупівлі.
Додатково пропонуємо ознайомитись з листом від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
|
|
16.11.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників (двічі у тендері брало участь одне підприємство). Запитання: Чи має право замовник не проводити переговори в рамках переговорної процедури з учасником, який брав участь у тендері, що двічі відмінений через відсутність достатньої кількості учасників? При цьому, замовник проводить переговори та заключає договір на закупівлю із третьою особою, яка не брала участь у двічі відміненому тендері.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 846/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2b5f6e76-8dbb-4ddb-900b-a4eee33dd80c&lang=uk-UA
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
КП «Павлоградводоканал» здійснює придбання електроенергії відповідно до договору укладеного за процедурою «європейських» торгів. Відповідно до умов договору ціна на електроенергію може змінюватись, якщо за 20 днів нас повідомлено про це.
На сьогоднішній день склалась така ситуація, що ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» щодня значно коливається як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Звичайно ж постачальник електроенергії лобіює свої інтереси та надсилає експертні висновки, як підтвердження необхідності збільшення ціни, за дні постійного збільшення ціни (наприклад за перші п’ять днів поточного місяця) та посилаючись на свої ризики пропонує збільшити ціну вже з початку поточного місяця. Однак, якщо брати до уваги середню ціну по факту за повний місяць, то вона майже на рівні попереднього і тому немає необхідності збільшувати ціну договору. Але Постачальник наполягає на підписанні додаткової угоди за даними експертного висновку або в іншому випадку повідомляє, що буде ініціювати процедуру розірвання договору.
Наприклад: Середньозважена ціна на РДН за квітень 2020р. (в цілому) 1243,87грн, за 5 днів травня вона склала 1365,10грн., зростання 9,75%. Лист про збільшення ціни з 1 травня надіслано на нашу адресу 25.05.2020р. Станом на 25.05.2020р. середньозважена ціна майже на рівні квітневої і з 23.05 вона стрімко падає.
Враховуючи те, що підприємство у разі розірвання договору буде змушене проводити нову процедуру закупівлі тривалістю 3 місяці, та повинно буде укласти договір з постачальником «останньої надії» ціна на електроенергію у якого в 2,6 рази більша за чинну зумовлену діючим договором, що призведе до значного збільшення витрат підприємства
Відтак просимо надати роз’яснення:
- чи може підприємство підписувати додаткову угоду на збільшення ціни визначеної в експертному висновку навіть якщо на дату отримання цього висновку, в тому числі через 20 днів після отримання такої пропозиції, ціна на електроенергію на ринку впала але в подальшому може зрости;
- чи можна не враховувати умови договору в частині витримки 20 днів з дати повідомлення про намір підписання додаткової угоди;
-чи можна укладати додаткову угоду посеред місяця зі вступом в дію з 1 числа місяця в якому укладено додаткову угоду;
- у разі розірвання договору, на період проведення нової процедури закупівель, чи можна укласти тимчасовий договір з наступним постачальником, який приймав участь у попередніх торгах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|