|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Допоможіть, будь ласка, розібратися! Проводимо процедуру відкритих торгів. Представник учасника Юр. особи за довіреністю не надав документи згідно п.2.ч.1 ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме (п.2. ч.1 ст.17 Відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до ЄДР осіб, які вчинили корупційні або повязанні з корупцією правопорушення), але надав на себе як на фіз.особу згідно п.3.ч.1. ст.17 (службову (посадову) особу учасника яку уповноважено представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення). У тендерній документації ми як замовник вимагали надати документи по 17 ст.п.2, п.3, п.4, п.5, п.6, п.10. Питання: Чи є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника юр.сособу яку за довіреністю представляє фіз.особа ненаданяя довідки в довільній формі зг.п.2.ч.1 ст.17. Дякую за швидку відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.
|
|
|
09.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учсник - ТОВ «КОМЕНЕРГОСЕРВІС», КОД ЄДРПОУ 34298194
Замовник - ККП "Маріупольтепломережа",
Номер закупівлі UA-2016-11-18-000972-c
Питання: Чи правомірно Замовник відхилив тендерну пропозицію, посилаючись на те, що після аукціону Учасник повторно загрузив на веб-сайт змінену цінову пропозицію у відповідності до результатів аукціону?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено виключні підстави дискваліфікації, а саме: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.
У свою чергу повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” за посиланням (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
|
|
|
25.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ №922-VIII Замовник самостійно оприлюднює: звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;
Мелітопольське ВДК у Запорізькій області відмовляється реєструвати додаткову Угоду «№2» від 25.04.2018 р. Відділу освіти Мелітопольської РДА (далі – ВО РДА) у Запорізькій області, оскільки вважає що така додаткова Угода укладена після закінчення строку дії основного Договору. Замовник з іншою стороною договору, фактично не можуть зменшити обсяги закупівлі газу та позбавлені можливості припинити строк дії договору за взаємною згодою сторін, та, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» скласти звіт протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору.
Додатковою угодою «№2» від 25.04.2018 р. зменшено об’єм закупівлі газу та припинено строк дії Договору з 25.04.2018 р.
Аргументи Мелітопольського ВДК:
- Строк дії Договору сплинув до укладення додаткової угоди про зменшення об’єму закупівлі газу та про припинення строку дії Договору (Додаткова угода 2);
- Інша додаткова угода «№1» «про тлумачення змісту» договору Мелітопольським ВДК не приймається до уваги (Додаткова угода 1).
Про сплив строку дії договору Мелітопольське ВДК дійшло до висновку самостійно, аналізуючи п.11.1 щодо строку дії основного Договору:
- «11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.»
Мелітопольське ВДК ігнорує та не приймає до уваги додаткову угоду Сторін «№1» від «28» лютого 2018 р. про тлумачення умов договору, а саме:
Фактично, після тлумачення Сторонами змісту Договору Закупівлі - п. 11.1 читається наступним чином:
«11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.»
При тлумаченні змісту Договору Сторони керувались ст.ст. 213 «Тлумачення змісту правочину», 637 «Тлумачення умов договору» ЦК України, норми якого прямо дозволяють Сторонам робити відповідні дії.
Чи правомірні дії Мелітопольського ВДК. Як протидіяти неправомірній відмові зареєструвати додаткову угоду у відділенні державного казначейства? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання продовження строку дії договору про закупівлю розглянуто в розділі “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань” листа від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним.
При цьому, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у конкретних випадках.
|
|
|
10.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
За приписами ч.3 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону N 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону N 1401) представництво в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01. 01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
В цьому контексті хочу зазначити таке.
Фонд соціального страхування України, відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" може бути замовником, якщо вартість закупівлі послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, як це передбачено абз.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з цим, за абз.1 ч.4 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі–Закон №1105-XIV) кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. За п.2 ч. 2 ст. 11 Закону №1105-XIV кошти Фонду використовуються на, зокрема: фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду.
В процесі діяльності Фонду та його робочих органів можуть виникати судові спори, в яких необхідно здійснювати представництво Фонду соціального страхування України у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції. Тобто, таке представництво можливе виключно адвокатами.
Разом з цим, Фонд соціального страхування України, очевидно, не може запланувати кількість судових спорів, кількість судових засідань у вказаних судах та кількість усіх процесуальних дій, які необхідно вчинити адвокатом за для забезпечення належно судового представництва Фонду.
Отже, питання, в контексті уповноваженого органу у сфері публічних закупівель:
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України проводити процедуру закупівлі послуг адвоката з надання правової допомоги по представництву Фонду у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції, якщо такі послуги перевищуватимуть 200 тисяч гривень сумарно по декільком справам, що можуть розглядатись у судах?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України планувати закупівлю таких послуг на весь 2018 рік за кожною окремою судовою справою чи за всіма наявними справами, що можуть розглядатись у суді?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг адвоката по судовому представництву Фонду в кожній окремій справі(!) буде меншою ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість судових справ та відповідна вартість послуг адвоката буде перевищувати 200 тисяч гривень?
- Чи може Фонд соціального страхування України укладати окремий договір про надання правової допомоги з одним і тим же адвокатом по представництву Фонду у судах в кожній окремій справі без застосування процедури встановленої Законом України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг одного й того ж адвоката в кожній окремій справі буде менше ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість договорів з один і тим же адвокатом у різних справах та вартість послуг адвоката перевищуватимете 200 тисяч гривень?
Завчасно вдячний за розширену відповідь фахівців!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Поряд з цим визначення поняття “послуги”, “роботи” та “товари” наведено відповідно в пунктах 17, 22 та 32 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|