|
|
08.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник зазначив у тендерної документації: «учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції – копії сертифікатів якості, відповідності, декларацій виробника, ТОЩО (по кожній товарній позиції), а також встановив, що в разі відсутності будь-якого документу (або пояснення довільної форми щодо його відсутності із посиланням на законодавчі акти) учасник буде відхилений, як такий, що не відповідає умовам, визначених тендерною документацією. Замовник не перелічив документи використовуючи сполучник «АБО», який би надав право вибору. Однак Переможцем визнано Учасника, який надав тільки деякі документи з перелічених Замовником. Замовник аргументував це наступним «Вираз «тощо» означає будь-який документ із перелічених». Якщо звернутися до словника - ТОЩО (уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше) та АБО ( уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один) не тотожні поняття. Чи правомірні дії Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 352/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8d3b64f4-c984-48c6-bc33-05bc80103ea8&lang=uk-UA
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
22.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чи підпадає під дію ЗУ "Про публічні закупівлі" купівля електропостачальником енергії у трейдера.
Чи можливо застосувати п.3. ч.4 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі": товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься у листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з вимогами частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Просимо роз’яснити випадок, якщо перерахунок ціни за результатами аукціону є меншим, ніж ціна, що зазначена в екранній формі системи (наприклад: екранна форма – 100 000,00 грн, перерахунок – 99 880,00 грн).
1) ціна договору має співпадати з екранною формою системи (100 тис. грн) чи має бути встановлена згідно перерахунку (99 880,00 грн)?
2) чи існуватиме можливість при оприлюдненні договору про закупівлю змінити власноруч «суму за договором» - на сьогодні ця сума не підлягає ручному коригуванню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
12.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Питання:
При діючому тендерному договорі є складнощі у законодавчому обгрунтуванні потреби у закупівлі та внесенні змін до річного плану на 2021 рік за тим самим предметом закупівлі із такою ж технічною специфікацією.
Чи можливо без розірвання діючого договору обгрунтувати та розпочати нову процедуру закупівлі за цим самим предметом закупівлі та за тим самим кодом?
Якщо не розірвати договір та все ж таки розпочати нову процедуру закупівлі чи буде це порушенням законодавства?
Дякуємо за відповідь. Просимо надати відповідь у найкоротші терміни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз’яснення щодо коректного укладення та оприлюднення договору про закупівлю.
За результатом торгів за предметом закупівлі «Медичні вироби» відповідно частини 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі. Специфікація до договору, відповідно тендерної пропозиції, містить перелік позицій, які оподатковуються за різною відсотковою ставкою ПДВ, а саме 7% та 20%.
Відповідно пункту 10 частини 1 статті 10 Закону договір про закупівлю та всі додатки до нього замовник самостійно та безоплатно оприлюднює через авторизовані електронні майданчики в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Отже, на виконання вимог Закону необхідно оприлюднити договір, який укладено відповідно тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Однак, технічна реалізація в електронній системі закупівель не дає можливості коректно оприлюднити договір з різними відсотковими ставками ПДВ щодо кожної позиції: система визначає тільки одну можливу ставку: 7% або 20%.
Яким чином коректно укласти та оприлюднити договір про закупівлю, не порушивши ч. 4 статті 41 Закону, а саме умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1225/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|