Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Якщо організація є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та одночасно бере участь у процедурах закупівель як учасник. У зв’язку зі змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», при поданні тендерних пропозицій через авторизовані електронні майданчики така організація сплачує встановлену плату. Орієнтовна річна потреба у здійсненні таких платежів становить близько 500 тис. грн. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи є плата за подання тендерної пропозиції через авторизований електронний майданчик предметом закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи необхідно замовнику визначати очікувану річну вартість таких послуг, включати їх до річного плану закупівель та здійснювати закупівлю з урахуванням вимог Закону та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178? 3. У разі якщо оплата плати за подання тендерної пропозиції є закупівлею послуг, чи може замовник здійснювати таку закупівлю шляхом укладення прямого договору відповідно до підпункту 5 пункту 13 Особливостей № 1178 у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин? 4. Які документи можуть вважатися належним підтвердженням відсутності конкуренції з технічних причин у випадку здійснення оплати послуг авторизованого електронного майданчика?

Відповідь

10.06.2026

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

257 / 260

Під час забезпечення участі двох компаній нерезидентів у проведенні публічних закупівель з’ясувалось правове неврегулювання наступного питання. У п.37 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – ЗУ №922-VIII) визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належить, зокрема об’єднання юридичних осіб нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. У вказаному контексті варто звернути увагу на наступну законодавчу прогалину. З однієї сторони, ЗУ №922-VIII та Постанова КМУ № 1178 прямо дозволяють об’єднувати показники тільки за кваліфікаційними критеріями, комплаєнс та ліцензіями. Водночас, у вказаних нормативно-правових актах відсутня пряма вказівка на можливість отримати та надати лише одним із учасників об’єднання забезпечення тендерної пропозиції, зокрема банківську гарантію. Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, і закон не містить прямого регулювання щодо їх підтвердження лише одним членом об’єднання нерезидентів. У той же час, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Можливість участі об’єднання учасників без створення юридичної особи та спосіб забезпечення тендерної пропозиції визначає, зокрема, ТОВ «Оператор ГТС України» в таких закупівлях (та ін.): - UA-2022-10-06-002764-a; - UA-2025-06-19-005949-a; - UA-2023-11-15-010431-a; - UA-2025-08-13-009838-a. Відтак, у тендерній документації ТОВ «Оператор ГТС України» у публічній закупівлі UA-2025-06-19-005949-a, у Додатку №2 «Перелік інформації», а саме у п.5 «Документ/-и, що підтверджує/-ють надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо таке забезпечення вимагається замовником)», зазначено: «У випадку якщо участь у закупівлі приймає об’єднання учасників, забезпечення тендерної пропозиції надається таким об’єднанням (у разі створення об’єднання, як юридичної особи). У разі якщо об’єднання утворене учасниками-нерезидентами України без створення юридичної особи забезпечення тендерної пропозиції надається будь-яким членом об’єднання». Отже, у практиці закупівель замовники допускають надання забезпечення тендерної пропозиції одним із членів об’єднання без створення окремої юридичної особи. Разом з тим положення ЗУ №922-VIII не містять прямого врегулювання зазначеного питання, що створює потенційний ризик неоднакового застосування законодавства замовниками та учасниками процедур публічних закупівель. Тому виникла потреба у правовому роз’ясненні вказаного запитання. Керуючись ст.ст. 5,6,12,13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст.5,6 Закону України «Про інформацію», ПРОШУ: 1. Роз’яснити, чи може забезпечення тендерної пропозиції бути надане лише одним учасником об’єднання. 2. Роз’яснити, чи є достатнім отримання забезпечення публічної закупівлі лише одним із учасників такого об’єднання.

Відповідь

10.06.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

200 / 215

Чи зобов’язаний Замовник(в розумінні закону України Про публічні закупівлі - замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи в розмірі більше ніж 50 відсотків) застосовувати Постанову КМ України №1512 від 19 листопада 2025 р., у разі закупівлі нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, якщо замовником не здійснюється залучення: бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії:?

Відповідь

10.06.2026

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

211 / 228

Замовником у 2024 році за результатами відкритих торгів укладено договір №514 на капітальний ремонт кухні та пральні на суму 30,1 млн грн (ціна тверда). У 2025 році, у зв’язку з необхідністю додаткових робіт, укладено додатковий договір №609 на суму 5 млн грн (пп. 8 п. 13 Особливостей, ціна тверда). На даний час через суттєве зростання ринкових цін виконання робіт за зафіксованими цінами 2024 року є неможливим для підрядника. Крім того, Замовник прийняв рішення повністю відмовитися від ремонту пральні та завершити лише кухню. Це потребує коригування проєктно-кошторисної документації (вилучення об’єкта «пральня») та актуалізації цін на залишок робіт по кухні. Просимо надати роз’яснення: Чи може Замовник, враховуючи пп. 1 п. 19 Особливостей №1178 та умови договорів, спочатку зменшити обсяги закупівлі (виключити пральню), а після цього розірвати договори за згодою сторін у зв’язку з неможливістю виконання робіт підрядником за твердою ціною через зміну проєкту? Чи буде вважатися закупівля залишку робіт (лише по кухні) за актуальними ринковими цінами новою потребою Замовника (п. 15 Особливостей), якщо вона виникла внаслідок розірвання попередніх договорів та суттєвої зміни проєктних рішень? Чи дозволяється у такому випадку визначати очікувану вартість нової закупівлі на підставі нового (скоригованого) кошторису, навіть якщо сумарна вартість уже виконаних робіт та нової закупівлі перевищить початковий бюджет об’єкта?

Відповідь

10.06.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

154 / 153

В зв'язку з технічною помилкою в системі ДАР просимо надати інформаційну довідку про загальну площу землі сільськогосподарського призначення,яка знаходиться в оренді ПСП''Діана''

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2