|
|
24.12.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Надайте будь-ласка роз`яснення.
14.01.2019р. наш заклад здійснив закупівлю електричної енергії ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії), за допомогою переговорної процедури закупівлі, строк постачання електричної енергії до 31 грудня 2019 року. 19.11.2019 року згідно рішення Павлоградської міської ради, заклад шляхом реорганізації (перетворення) з Комунального закладу «Павлоградська міська лікарня №1» Павлоградської міської ради став Комунальним некомерційним підприємством «Павлоградська міська лікарня №1» Павлоградської міської ради який є правонаступником. 23.10.2019 року до Договору постачання електричної енергії було укладено Додаткову угоду, в якій було знято залишки коштів про Договору та припинено з «01» жовтня 2019р. зобов`язання згідно Договору в частині постачання електричної енергії, але Договір не було розірвано, він є активним, та його дія продовжується до 31.12.2019р.
Чи можемо ми продовжити строк дії даного Договору відповідно п. 5 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» на період проведення нової процедури закупівлі на суму не більше 20% від суми Договору, укладеного в 2019 році, за умови, що строк дії Договору залишився незмінним, тобто до 31 грудня 2019 року. Зауважемо, що в Договорі постачання на 2019 рік передбачено таке продовження строку дії Договору, а відповідно до роз`яснення МЕРТУ «строком дії договору є час, протягом якого сторни можуть здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до Договору»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договором є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору на початку наступного року та є вичерпною.
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами розпочато процедуру закупівлі відкриті торги. Рішенням сесії міської ради у нас змінюється назва закладу. На момент підписання договору ми вже будемо мати нову назву і нову печатку. Як діяти в таких випадках? Чи повинні ми відмінити торги або вносити зміни до ТД і в якій частині?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1046/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b963409-e569-4958-9b85-77e46b650455&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
В Законі не прописано, що саме Уповноважена особа має накласти свій підпис на затвердження документації на майданчиках. Чи може УО використовувати ЕЦП керівника для підпису цих документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Поряд з цим вимоги до функціонування електронної системи закупівель визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Так, відповідно до пункту 21 Порядку оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика може надавати послуги замовникам, зокрема підтвердження особи користувача за допомогою кваліфікованого електронного підпису під час розміщення документів в електронній системі закупівель.
Крім того, питання використання ЕЦП розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/668?q=
|
|
|
10.01.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Від переможця відкритих торгів вимагається надання документального підтвердження того факту, що службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. В Україні така довідка Міністерства внутрішніх справ України. Встановлено, що Міністерство внутрішніх справ України може надати таку довідку як резиденту України, так і нерезиденту України. Чи обов’язково вимагати для нерезидента України довідку від Міністерства внутрішніх справ України, чи можливою є вимога надання довідки, виданої відпопідним органом країни учасника-нерезидента?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання розміщена у запиті № 344/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA
|
|
|
20.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Частиною 2 ст. 6 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Прошу надати роз'яснення, що являється іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями в розумінні Закону. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Таким чином, перелік міжнародних валютно-кредитних організацій, визначений у частині другій статті 6 Закону, не є вичерпним.
При цьому, оскільки до компетенції Мінекономрозвитку не належить віднесення організацій до таких, що зазначені у вказаній статті Закону, пропонуємо додатково звернутись до Міністерства закордонних справ України та Міністерства фінансів України.
|