|
|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати пояснення щодо Інформації щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv.
виходячи з Листа від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 Міністерства цифрової трансформації України у учасників тендерів є можливість до 31.12.2021 використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» і інформація щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv є не до кінця зрозумілою та не враховує терміни дії удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Як можна користуватися даними роз'ясненнями, які полягають в тлумачені того, що удосконалений електронний підпис не є кваліфікованим електронним підписом, коли у Законі України "Про електронні довірчі послуги" у пункті 23 частини 1 статті 1 чітко прописано, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. З огляду на тлумачення Закону УЕП це той самий КЕП. Єдина відмінність кваліфікованого електронного підпису від удосконаленого електронного підпису — зберігання на захищеному носії — токені чи у хмарі. Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови, з 7 листопада 2020 року по 31 грудня 2021 року приватний бізнес має право використовувати Удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Згідно з існуючим законодавством з 1 січня 2022 року приватні суб'єкти господарювання зобов'язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів. Тобто учасники публічних закупівель можуть наразі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника. А виходячи з вищевикладеного тлумачення п.23 ст.1 Закону: "кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний.
Тож виходячи з вище викладеного просимо надати роз’яснення щодо участі нашої компанії у закупівлях в системі Прозоро з приводу виконання вимоги накласти КЕП / УЕП на пропозицію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і № 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону.
Тому з питання щодо роз'яснень, які опубліковані на офіційному веб-порталі АМКУ слід звертатися до АМКУ.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
Тому, з питання щодо відмінностей між удосконаленим електронним підписом та кваліфікованим електронним підписом пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2021 №3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення, за якими ознаками під час перевірки замовниками електронного підпису учасника закупівлі такий підпис може бути визнаний як такий, що відповідає вимогам стосовно накладення кваліфікованого електронного підпису. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
04.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Замовником встановлено у тендерній документації вимогу щодо накладання електронного цифрового підпису або кваліфікованого електронного підпису на документи тендерної пропозиції. Натомість, учасником закупівлі не накладено ЕЦП/КЕП на документи пропозиції. Статтею 31 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відхилення. Чинна редакція Закону не містить підставу як то невідповідність пропозиції учасника вимогам документації. Проте чинне законодавство містить норму щодо необхідності накладення ЕЦП/КЕП, тож дана вимога відображена у тендерній документації. Питання: яка підстава для відхилення з визначених у статті 31 Закону повинна застосовуватись у даному випадку?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №1619/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
25.07.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надайте будь ласка розяснення щодо застосування процедури закупівлі: у 2017 році наша установа проводила капітальний ремонт дорожнього покриття (частина вулиці Хмільницька для прикладу) шляхом укладаня прямого договору, сума договору 1466427,00 грн в межах фінансування яке було у 2017 році. (тобто, для того щоб зробити ремонт вулиці вцілому коштів не вистачало). у 2019 році ми плануємо зробити капітальний ремонт іншоі частини вулиці (частина вулиці Хмільницька, що залишилась не відремонтована) на суму 550000,00 грн. Яку процедуру закупівлі необхідно застосувати у даному випадку? Чи існують строки давності у процедурах закупівлі(2017-2019 рік)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання планування та передумов проведення процедур закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
Крім того, питання визначення предмету закупівлі робіт трозглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
|
|
|
28.02.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Філії ДУ не є юридичними особами, але мають свій код ЄДРПОУ та відкриті рахунки в Казначействі, а також кошториси, які затверджені керівником ДУ. На підставі положення та довіренності ДУ делегує право на проведення процедур закупівлі тендерним комітетам філій, але органи Держказначейства не визнають чинними проведені процедури закупівлі філій і вимагають проведення напряму від юридичної особи. В разі проведення процедури юридичною особою виникає ситуація з відсутністю коштів, які затверджені в кошторисах філій. Учасник-монополіст відмовляється від участі проведення закупівлі філіями. Просимо надати роз’яснення і можливі варіанти вирішення даних питань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-06 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми замовляли проект та експертний звіт проекту.Їх виготовили з такою назвою:
'' Капітальний ремонт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ ''
Підкажіть будь ласка я не можу визначитись с предметом (назвою) тендера по цій закупівлі. У мене є 2 варіанти назви (предмету) тендера.
КЕКВ: 3210 — Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
1 варіант:'' Встановлення автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ (ДК 021:– 51700000-9: Послуги зі встановлення протипожежного устаткування) ''
Та визначаю, що це- 1послуга
2 варіант(чітко по назві проекту та експертного звіту, але виходить інший код ДК(на мій погляд він не відповідає предмету закупівлі):
'' Капітальний ремонт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ '' (ДК 021:2015 - Тут https://dk21.dovidnyk.info/index.php?rozd=4545 про ℹ ДК 021:2015 ℹ45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація) ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»,
Тоді визначаю, що це-1 робота.
Я притримуюсь, що вірно відображує предмет закупівлі саме 1 варіант, але його назва не відповідає назві проекту та назві експертизи. З іншого боку Замовник визначає предмет закупівлі. Порадьте чи не буде порушенням якщо ми при оголощенні тендеру визначимо назву по 1варіанту.
І головне ми не можемо визначитись чи це послуга???(і тоді буде 1 варіант) чи це робота ????(тоді буде 2 варіант)
З повагою, Світлана тел 0972729352
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1623/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ce9d58ab-490b-4e14-90e1-be4d0e1929d2&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|