|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. У зв'язку із втратою дії Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", з 01.01.2021 року вступив в силу новий ЗУ "Про оборонні закупівлі", в якому відсутні така форма торгів, як переговорна процедура для потреб оборони, таким чином начебто відпала можливість проводити закупівлі Військовими частинами по переговорній процедурі для потреб оборони по прискореній процедурі. Однак на Прозорро й досі осталась така форма торгів - переговорна процедура для потреб оборони. В яких випадках можна використовувати Замовниками-Військовими частинами переговорну процедуру для потреб оборони як форму торгів (цікавить лише п.3 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?
П.3 ч.2 ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає - до здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі". В даному пункті передбачається підстава - введення військового стану, а його на сьогодні не має.
Чи навпаки з 01.01.2021 року тепер слід керуватись новим Законом України "Про оборонні закупівлі", де є такий вид торгів, як спрощені торги з використанням електронної системи?
Однак на Прозорро такого виду торгів й досі не має.
Друге питання- якщо бюджет закупівлі перевищує 133 000 євро, чи правомірно Військовим частинам використовувати вид торгів - переговорна процедура для потреб оборони, чи звичайні відкриті торги? Чи вони вже повинні застосовувати виключно торги з обмеженою участю по Розділу 6 ЗУ "Про публчні закупівлі"? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Так, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Відповідно до “Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2020 р. № 819, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (далі – Мінстратегпром) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період.
Відповідно до “Положення про Міністерство оборони України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 730), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Отже, з порушених питань пропонуємо звертатися до зазначених вище органів.
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Спрощена закупівля.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" У вимогах до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
В оголошенні про закупівлю Замовник не вказує розглядає він аналоги/еквівалент чи не розглядає. У технічних вимогах до предмету закупівлі Замовник чітко вказуе каталожні номери відповідно до переліку предмету закупівлі, тобто планує закупити товар саме за цими каталожними номерами.
Під час розгляду поданих документів у складі пропозиції учасника №1 надана порівняльна таблиця до предмету закупівлі та запропоновано еквівалент.
Відповідно до Закону Замовником визначено вимоги до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника разом з тим Замовник Може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (в оголошенні не вказано приймає чи не приймає). Тобто, Законом визначено, що під час проведення спрощених закупівель замовник може вказати які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників, але НЕ ЗОБОВ'ЯЗАННBЙ.
Питання:
Чи буде порушенням відхилення Учасника №1 відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" у звязку з тим що Замовник не бажає розглядати (закуповувати) аналоги/еквівалент навіть якщо про це не вказано в Оголошенні про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас правові підстави у разі яких замовник відхиляє пропозицію визначені частиною тринадцятою статті 14 Закону.
Так, зокрема згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
При цьому рішення про відхилення пропозиції у відповідності до частини тринадцятої статті 14 Закону приймаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними статтею 5 Закону, та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Процедура закупівлі - відкриті торги, було оскарження в АМКУ на рішення замовника, АМКУ прийняло рішення про відміну рішення замовника.АМКУ протягом трьох робочих днів в прозорро мають подать висновок. Чи можимо ми поки ще рішення не висвітлено укласти договір по статті 3 ч. 7 п. 3 абзац 2?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
Натомість згідно частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
З огляду на викладене та ураховуючи вартісні межі, встановлені Законом, очікувану вартість закупівлі та нагальну потребу, вибір способу закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону.
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповідь на питання. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг. Чи використовується округлення відсотку до двох знаків після коми, наприклад коли він складає 3,000065 (для товарів) чи все ж сума має бути 3% максимум?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 25 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
При цьому Законом не передбачено округлення розміру забезпечення тендерної пропозиції.
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо надати відповідь чи має право медичний заклад укладати договори на медичні послуги (лабораторні та діагностичні дослідження)без застосування процедури закупівлі з іншими медичними закладами, керуючись абз.18 ч.5 ст. 3 Закону України "Про державні заківілі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті № 1081/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|