Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Наше підприємство має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та критично важливим для функціонування економіки. Підприємство пропонує здійснити капітальний ремонт будівель. Питання: Як здійснити розміщення об'яви на замовлення послуги без вказання адреси ремонту будівель.

Відповідь

Шановний користувачу! Мінекономіки розглянуто Ваш запит та повідомляє наступне.
Закон України “Про публічні закупівлі” від (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 2 Закону визначено категорії замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону.
При цьому статтею 3-8 Розділу X “Прикінцевих та перехідних положень” Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
Також з 19 жовтня 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (із змінами) (далі - Особливості 1178), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Абзацом четвертим пункту 4 Особливостей 1178 також, зазначено, що у разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), така інформація в звіті про виконання договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 10 цих особливостей, може зазначатися як назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).
При цьому звертаємо увагу, що замовник приймає рішення щодо закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.

19.09.2024

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

1952 / 2094

В державному органі передбачено покладання обов'язків виконання функцій уповноваженої особи шляхом введення до штатного розпису окремої посади провідного інспектора відділу фінансового забезпечення. Постановою КМУ від 6 квітня 2016 р. №271 передбачено Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, в тому числі посади інспектора. Чи можливо покладання функцій уповноваженої особи на такого працівника із врахуванням того, що у постанові 271 окремо не визначено саме такі функції?

Відповідь

18.09.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2037 / 2315

Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи.

Відповідь

17.09.2024

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

2099 / 2297

Доброго дня! Надайте будь ласка, роз'яснення ФОП зареєстроване в 2024 році, планує брати участь у відкритих торгах, але одним з кваліфікаційних критеріїв є: "Для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційному критерію наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», останній в складі тендерної пропозиції повинен надати підтвердження обсягу річного доходу (виручки) за 2023 рік, який має бути не менш ніж 100 відсотків від очікуваної вартісті предмета закупівлі. Для документального підтвердження даному критерію учасником надається Звіт про фінансові результати за 2023 рік (Форма №2) та Квитанція №2 щодо прийняття зазначеного звіту." Чи може ФОП який зареєстрований в 2024 році приймати участь в даних відкритих торгах і чи не буде його дискваліфіковано через те, що у нього немє звіту за 2023 рік ?

Відповідь

17.09.2024

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

2125 / 2291

Наприкінці минулого року підприємством була здійснена закупівля послуг та укладено договір який діє з 01.01 до 31.12 поточного року. Виходячи з вище викладеного прошу надати відповідь на наступне запитання: Чи потрібно враховувати цю закупівлю в плані на поточний рік при закупівлі послуг за тим самим кодом ДК?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 504/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Отже, визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків, здійснення підготовки до проведення закупівель, складання річного плану та внесення до нього змін є необхідними передумовами здійснення закупівель та передують безпосередньому проведенню закупівель.
Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель, а саме:
“Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись:https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2