|
|
27.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником у тендері було прийнято рішення про дискваліфікацію ряду учасників та визначено переможцем учасника-2, документи якого відповідають тендерній документації. Один з учасників (учасник-1), якого було дискваліфіковано, подав Скаргу в Антимонопольний комітет України з вимогою скасувати рішення про його дискваліфікацію та скасувати рішення про визначення переможцем учасника-2. АМКУ задовольнив скаргу частково та зобов’язав замовника скасувати рішення про визначення переможцем учасника-2.
Не погоджуючи з зазначеним рішення АМКУ, учасник-1 подав позовну заяву до суду з вимогою зобов’язати АМКУ скасувати своє рішення частково та зобов’язати замовника винести рішення про перемогу учасника-1.
В той же час, замовник, у згаданому тендері, відхилив всі тендерні пропозиції та, відповідно, через 10 днів торги будуть відмінені
Засідання в суді по позову призначили на січень 2018 року, в той час як проектом договору передбачена поставка продукції, яка закупляється до 31.12.2017 року.
Прошу надати відповідь на наступні питання, у випадку, якщо суд задовольнить позов:
1. Чи буде мати замовник технічну здатність скасувати статус торгів «відмінені» чи це робить інша організація?
2. Чи має законну можливість замовник внести зміни в договір в частині строку дії договору? Тобто, якщо рішення суду буде 2018 році, чи може замовник вести зміни до договору про закупівлю і змінити строк його дії на «до 31.12.2018 року»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
09.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
З приводу отримання гранту щодо створення Центру обміну технологій в сфері терапії залежностей на базі Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України(далі УНДІ ССПН)Каліфорнійським університетом в Сан Дієго доручено УНДІ ССПН проведення Міжнародної конференції. Службою контрактів і грантів Каліфорнійського університету будуть перераховані кошти на оплату послуг з проведення зазначеної Конференції в сумі 36000,00 доларів США. Кошти, що надійдуть на оплату послуг з проведення конференції належить до другої групи влсних надходжень бюджетних установ. ПИТАННЯ: Чи потрібно проводити відкриті торги на оплату послуг з проведення зазначеної Конференції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”, який містить відповідь на питання, зазначене у зверненні.
Разом з тим, відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, який відповідно до покладених завдань здійснює у межах повноважень контроль за, зокрема веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності. Тому, з питання класифікації груп власних надходжень бюджетних установ слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
07.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Відповідно до п. 4 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, "У разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оператором авторизованого електронного майданчика повертається плата учаснику/переможцю, крім випадків, коли пропозиції учасника/переможця було відхилено."
{Абзац пункту 4 в редакції Постанови КМ № 553 від 09.08.2017}
До серпня 2017 такої норми не було. А як буде з такою ситуацією? Замовник оголосив допорогових закупівлю в листопаді 2016 року (!), Але так її і не завершив (стадія кваліфікації на сьогоднішній день), за інформацією від учасника, договір так і не укладено фактично. Тепер (листопад 2017) учасник вимагає, завершити закупівлю, шляхом скасування торгів. У цьому випадку йому теж буде повернута плата за участь, або це стосується тільки закупівель, які оголошені після 09.08.2017?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Поряд з цим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 553 (далі – Постанова) внесені зміни до Порядку функціонування системи. Зазначена Постанова набрала чинності 15.08.2017, з дня її офіційного опублікування згідно зі статтею 57 Конституції України та частини першої статті 52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”.
Водночас статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з тим згідно із рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у Постанові відсутня, її дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до 15.08.2017.
Таким чином, повернення плати за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника процедури закупівлі у випадках, визначених Порядком функціонування системи до набрання чинності постанови КМУ від 09.08.2017 № 553 здійснюється у випадках, визначених Порядком функціонування системи, в редакції, що діяла до дня набрання чинності Постанови.
|
|
|
06.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
ТОВ "Студіопак Технології" виробник одноразового посуду та пакування з харчової алюмінієвої фольги просить внести свою продукцію до Державного класифікатора з метою участі у державних публічних закупівлях за допомогою системи "Прозорро".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Принагідно інформуємо, що надіслана інформація взята Міністерством до відома та буде врахована в роботі.
|
|
|
11.10.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Я, як ФОП бажав взяти участь в публічних торгах. Ознайомившись із тендерною документацією виявив дискримінаційні, на мою думку, положення в ції документації. які не дозволяють мені стати учасником такої процедури. Я оскаржив умови тендерної документації до Постійно діючої колегії АМКУ, але скаргу залишено було без задоволення. Протягом періоду оскарження строк подання тендерних пропозицій по зазначеній процедурі вийшов, тобто я не зміг подати свою пропозиції. Замовник своїм рішенням визнав певного учасника цієї процедури переможцем, але з явними та грубими порушеннями вимог законодавства про публічні закупівлі. Отже, чи маю я право звернутися з відповідною скаргою на рішення замовника про визначення переможця до Постійно діючої колегії АМКУ не будучи фактично учасником зазначеної процедури?
Врешті в Законі жодних обмежень з цього приводу немає.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оскарження процедур закупівлі здійснюється у порядку, установленому статтею 18 Закону.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
При цьому суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи (пункт 27 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
|