|
15.05.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В ході тендера на Трипільську теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення (Трубки індикаторні)Код ДК 021:2015 33790000-4 Ідентифікатор закупівлі UA-2018-04-20-000442-c, запропоновані трубки індикаторні нашим підприємством виробництва Росія, оскільки на даний момент в Україні немає виробництва трубок індикаторних відповідно до даної закупівлі. Для підвердження цього факту треба надати
документ, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України з підтвердженням, що заміщення запропонованих Учасником товарів, робіт або послуг походженням з Російської Федерації іншими неможливе (у разі якщо Учасником запропоновано товари, роботи або послуги походженням з Російської Федерації) в адресу Трипільська ТЕС. Просимо надати роз`яснення з цього питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 852/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9850a89-1ef2-4146-88a9-8aa98cd24047&lang=uk-UA
|
|
10.05.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи вважається порушенням Принципів закупівель (відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням, замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників) та/або інших правових актів при закуплі Предмета закупівлі виключно за кодом "15860000-4 Кава, чай та супутня продукція" вимагання Замовником (що оформлене в тендерній документації виключно під кодом 15860000-4) від Постачальника Предмету закупівлі (15860000-4 Кава, чай та супутня продукція) надання Послуг з оренди обладнання для приготування/та/або споживання напоїв (кавомашини, вендингове обладнання, посуд та інш.)з Предмету закупівлі на підставі, на нашу думку, злочинно-навмисного ігнорування/та/або навмисного невірного тлумачення Замовником чітко визначених нормативних понять, а саме: кодування товарів (ДСТУ 3993-2000), постачання продукції (ДСТУ 3278-95, Правила Інкотермс), переходу права власності на товар (за ст. 334 Цивільного кодексу України), виробництво (ДСТУ 2960-94) з отриманням нового товару (ДСТУ 3993-2000), товар (за ДСТУ 3993-2000), продукція (ДСТУ 3278-95, ДСТУ 3230-95), готова продукція (ДСТУ 3278-95), вимоги до товару (ДСТУ 3993-2000), життєвий цикл товару (ДСТУ 3294-95), товарорух (за ДСТУ ДСТУ 3294-95), приймання товару (ДСТУ 3993-2000).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому визначення понять "товари" і "послуги" наведені у статті 1 Закону.
Так, згідно частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо, за виключенням послуг, пов'язаних з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів у відповідності до пункту 32 частини першої статті 1 Закону.
Повідомляємо також, що питання оскарження розглянуто в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
25.04.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Виникла наступна ситуація: наше підприємство, як Учасник публічної закупівлі, було визнано Замовником переможцем закупівлі, оскільки ми запропонували найменшу ціну.Одним із учасників (під якого прописувалась тендерна документація,і який узгодив свої дії із Замовником) подано скаргу в Антимонопольний комітет України, за рішенням якого Замовник нас дискваліфікував та обрав переможцем того учасника, який подав скаргу, пропозиція якого була найдорожчою. Виходячи з цього ми просимо Вас допомогти нам у даній ситуації з приводу таких питань:1.Чи можемо ми оскаржити у суді рішення Антимонопольного комітету України про скасування нас переможцями? 2.який спосіб захисту буде дієвіший: а)Оскаржити у суді рішення Антимонопольного комітету України про скасування нас переможцями, чи б) оскаржити рішення замовника в АМКУ про визначення переможцем іншого учасника.
І ще питання: в які органи ми можемо поскаржитися на такого замовника, який вчинює неправомірні дії, узгоджуючи документацію та дії з конкретним учасником торгів. Будемо дуже вдячні за надані відповіді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, інформація щодо оскарження міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому пропонуємо ознайомитись з аналогічними питаннями, на які надано відповіді, розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=9b031359-55c5-4446-8744-58eee0838622&showMenuTree=true, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=033c4f18-2ce9-45ec-8b49-b069e04e4cad&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb1f94aa-bb15-4389-8da7-eacc55926ba8&lang=uk-UA
|
|
06.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Була відхилена наша пропозиція по причині, що Довідка, яку надає переможець в строк, що не перевищує 5 днів і видає ГУМВС України з інформацією про те, що службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку (для юридичних осіб) була надана на 6-й день із-за непогоди зі снігом (перекрита траса)- Чи повинен був Замовник врахувати форс мажорні обставини в Україні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у 2 питанні запиту 184/2016 від 02.12.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15af6903-8f9e-4624-9581-297cf3ab4b62&lang=uk-UA
При цьому відповідь на питання щодо закінчення строку зазначена у запиті 256/2017 від 15.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.
|
|
12.02.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
В 2012 році Нерубайська сільська рада Біляївського району Одеської області проводила конкурсні торги по будівництву дитячого садка (код 45.21.1). Данні торги виграла організація Колективне комерційне підприємство «Монтажспецбуд» (32572447). Між Нерубайською сільською радою та комерційним підприємством «Монтажспецбуд» 26.10.2012 року був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти № 261. Термін дії договору до 31.12.2013 року. Дитячий садок так і побудували.
Зараз встає питання, чи можливо вважати, що вищевказаний договір вже не діє, та чи можливо призначити новий тендер для визначення переможця для будівництва дитячого садка?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений в дію з 1 серпня 2016 року – для всіх замовників.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до введення в дію цього Закону.
При цьому відповідно до частини першої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (№ 2289-VI), який втратив чинність 20.04.2014 на підставі Закону України “Про здійснення державних закупівель” (№ 1197-VII), договір про закупівлю укладався в письмовій формі, зокрема відповідно до положень Цивільного (далі – ЦК України) та Господарського кодексів України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Поряд з цим, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
|