Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 115/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=9000f7cf-8846-4b29-aec8-867ad08c0dc0

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

Водночас повідомляємо, відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулює Закон України “Про добровільне об'єднання (далі – Закон про ОТГ). 

Частиною третьою статті 8 територіальних громад” Закону про ОТГ визначено, що об’єднана територіальна громада (далі – ОТГ) є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

Відповідні норми стосовно регулювання відносин, що виникають під час змін в адміністративно-територіальному устрої України, також передбачені Законом України “Про місцеве самоврядування” (далі – Закон про місцеве самоврядування), зокрема пунктами 61 та 62 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про місцеве самоврядування.

Отже, у контексті Закону про публічні закупівлі органи місцевого самоврядування, які забезпечують потреби держави або територіальної громади та є замовниками, можуть застосовувати механізм правонаступництва, що регулюється Цивільним кодексом України. 

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. 

ОТГ як правонаступник замовника може як завершувати процедури закупівлі, розпочаті юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і  виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю у встановленому законодавством порядку. 

Поряд з цим, для здійснення нових процедур закупівель ОТГ як замовник має керуватися вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону про публічні закупівлі, а саме:

у разі, якщо очікувана вартість закупівлі становить менше 50 тисяч гривень, то можливо укласти прямий договір і  оприлюднити в  електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю;

у разі, якщо вартість закупівлі перевищує 50 тисяч гривень та є меншою  200 тисяч гривень (для товарів і послуг) та 1,5 мільйона гривень (для робіт), така закупівля здійснюється шляхом застосування спрощених закупівель; 

у разі, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, таку закупівлю необхідно  здійснювати шляхом проведення процедур закупівель, визначених Законом про публічні закупівлі.

При цьому однією із таких процедур є переговорна процедура закупівлі, що може використовуватись замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Вичерпний перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі визначено частиною другою статті 40  Закону про публічні закупівлі. Зокрема, одним із таких випадків є укладення договору з постачальником “останньої надії” на постачання електричної енергії або природного газу.

Крім того, Закон про публічні закупівлі не містить заборон щодо проведення закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України або рішення про відповідний місцевий бюджет, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів. 

Для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, замовник може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати закупівлю за відповідним предметом закупівлі, ураховуючи при цьому вимоги бюджетного законодавства.

Додатково інформуємо, що у зв’язку з децентралізацією та створенням ОТГ до Мінекономіки надходили запити від замовників стосовно того, хто і як має забезпечувати потреби ОТГ, а також завершувати розпочаті процедури закупівлі та виконувати укладені договори про закупівлю. Зазначені запити та відповіді на них доступні за посиланнями: 

https://cutt.ly/rjemedC

https://cutt.ly/Pjemi0W

https://cutt.ly/Ojemahj

https://cutt.ly/UjemdMs

https://cutt.ly/CjemjjA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Водночас позиція Мінекономіки щодо погодження договірної ціни у разі закупівлі робіт залишилась незмінною та розглянута в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

При цьому, у разі якщо видатки замовника не передбачають здійснення придбання товарів, робіт і послуг  та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

Водночас, оскільки  відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва , а згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014  № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з питань використання коштів у вказному випадку пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).

Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.

При цьому пунктом першим частини другої статті 22 Закону визначено, що тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.

Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.