Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 258/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3963bbae-e336-4851-b4ab-b54867701e6a&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Частиною третьою статті 14 Закону визначений перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі. 

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.

Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Водночас підстави для відхилення пропозиції встановлені в частині тринадцятій  статті 14 Закону.

Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі, зокрема порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом.

При цьому рішення приймається замовником самостійно. Разом з тим, згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 794/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням 

http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9af4c7e1-3666-43ca-9d29-31a900344db7&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

Водночас повідомляємо, відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулює Закон України “Про добровільне об'єднання (далі – Закон про ОТГ). 

Частиною третьою статті 8 територіальних громад” Закону про ОТГ визначено, що об’єднана територіальна громада (далі – ОТГ) є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

Відповідні норми стосовно регулювання відносин, що виникають під час змін в адміністративно-територіальному устрої України, також передбачені Законом України “Про місцеве самоврядування” (далі – Закон про місцеве самоврядування), зокрема пунктами 61 та 62 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про місцеве самоврядування.

Отже, у контексті Закону про публічні закупівлі органи місцевого самоврядування, які забезпечують потреби держави або територіальної громади та є замовниками, можуть застосовувати механізм правонаступництва, що регулюється Цивільним кодексом України. 

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. 

ОТГ як правонаступник замовника може як завершувати процедури закупівлі, розпочаті юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і  виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю у встановленому законодавством порядку. 

Поряд з цим, для здійснення нових процедур закупівель ОТГ як замовник має керуватися вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону про публічні закупівлі, а саме:

у разі, якщо очікувана вартість закупівлі становить менше 50 тисяч гривень, то можливо укласти прямий договір і  оприлюднити в  електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю;

у разі, якщо вартість закупівлі перевищує 50 тисяч гривень та є меншою  200 тисяч гривень (для товарів і послуг) та 1,5 мільйона гривень (для робіт), така закупівля здійснюється шляхом застосування спрощених закупівель; 

у разі, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, таку закупівлю необхідно  здійснювати шляхом проведення процедур закупівель, визначених Законом про публічні закупівлі.

При цьому однією із таких процедур є переговорна процедура закупівлі, що може використовуватись замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Вичерпний перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі визначено частиною другою статті 40  Закону про публічні закупівлі. Зокрема, одним із таких випадків є укладення договору з постачальником “останньої надії” на постачання електричної енергії або природного газу.

Крім того, Закон про публічні закупівлі не містить заборон щодо проведення закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України або рішення про відповідний місцевий бюджет, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів. 

Для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, замовник може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати закупівлю за відповідним предметом закупівлі, ураховуючи при цьому вимоги бюджетного законодавства.

Додатково інформуємо, що у зв’язку з децентралізацією та створенням ОТГ до Мінекономіки надходили запити від замовників стосовно того, хто і як має забезпечувати потреби ОТГ, а також завершувати розпочаті процедури закупівлі та виконувати укладені договори про закупівлю. Зазначені запити та відповіді на них доступні за посиланнями: 

https://cutt.ly/rjemedC

https://cutt.ly/Pjemi0W

https://cutt.ly/Ojemahj

https://cutt.ly/UjemdMs

https://cutt.ly/CjemjjA