|
|
10.07.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 6489-р/пк-пз від 03.07.2018 (далі – рішення АМКУ), за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" від 12.05.2018 № UA-2018-05-18-000560-b.c2 щодо порушення ПРАТ «Черкаське хімволокно» порядку проведення Процедури закупівлі, скаргу задоволено частково та зобов’язано приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно", з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення, внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі – "ДК 021:2015: 44160000-9 – Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби" (оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу № UA-2018-05-18-000560-b).
Після оприлюднення органом оскарження зазначеного рішення, системою електронних закупівель автоматично було поновлено процедуру закупівлі та визначено статус закупівлі – «прекваліфікація учасників».
Враховуючи положення ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі», внесення змін до тендерної документації, в тому числі і на підставі рішення органу оскарження, можливе лише на етапі подання тендерних пропозицій.
Оскільки процедуру закупівлі системою було віднесено до етапу прекваліфікації, замовник був позбавлений технічної можливості виконати рішення АМКУ , а саме: внести зміни до тендерної документації.
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення щодо виконання замовником рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 6489-р/пк-пз від 03.07.2018 р за умов відсутності технічної можливості щодо внесення змін до тендерної документації, яка розміщена в електронній системі закупівель.
Одночасно зазначаємо, що виконання замовником рішення АМКУ сприятиме проведенню закупівлі у строки, які забезпечать виконання програми реконструкції тепломереж та своєчасній підготовці до опалювального сезону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частини дев’ятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
|
|
|
06.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чернігівський господарський суд Чернігівської області виніс рішення за №927/739/17 від 12.06.2018 р. про визнання рішення Менської міської ради оформлене протоколом №24 від 05.07.2017 засідання тендерного комітету про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорекс - Безпека руху» та скасування протоколу №22 від 24.05.2017 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорекс - Безпека руху» переможцем торгів недійсними.
На виконання рішення суду в разі скасування рішень тендерного комітету Менської міської ради виникає необхідність в завершенні процедури закупівлі, а саме: укладання договору та розміщенні копії договору на електронному майданчику.
Просимо Вас надати роз’яснення щодо технічної можливості розміщенні копії договору, враховуючи, що процедура закрита і знаходиться в архіві закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
|
19.06.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день,
1. Чи правомірна вимога замовника до переможця закупівлі про надання саме в паперовому вигляді , а не в електронному, довідок про відсутність судимості уповноваженої особи з МВС та відсутності заборгованості з податків і зборів ДФС які надані в електронному вигляді уповноваженими органами і вже розміщенні в пропозиції Учасника на Prozorro
2. Чи правомірна вимога замовника до учасника закупівлі про надання документів в паперовому виглді, які вже розміщенні в пропозиції Учасника на Prozorro та підписані елктронно-цифровим підписом ?
3. Чи є рівнозначими довідки в паперовому вигляді довідкам про відсутність судимості уповноваженої особи з МВС та відсутності заборгованості з податків і зборів ДФС які надані в електронному вигляді уповноваженими органами
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 16.11.2017 № 3304-06/31462-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
05.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатом проведеної у 2017 році процедури відкритих торгів прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі. На рішення, що стосується прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подано скаргу до органу оскарження. За результатом розгляду скарги, органом оскарження прийнято рішення щодо скасування прийнятого рішення замовником про визначення переможця процедури закупівлі.
Відповідно до абзацу другого частини дванадцятої ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником прийнято рішення оскаржити рішення органу оскарження у судовому порядку.
У 2018 році Рішенням суду вирішено задовольнити позовну вимогу замовника, визнати протиправним та скасувати рішення органу оскарження.
Питання:
1. Чи можливо укласти договір з переможцем процедури закупівлі, якщо в тендерній документації визначено, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 120 днів з дати розкриття тендерних пропозицій із зазначенням порядку їх подовження? Чи дійсність тендерних пропозицій не стосується вже визначеного переможця?
2. Якщо можливо укласти договір з переможцем процедури закупівлі, чи потрібно вносити в Річний план закупівель у 2018 році закупівлю, яка була розпочата у 2017 році? Який тоді необхідно встановити в формі «орієнтовний початок проведення процедури закупівлі»?
3. Яким чином необхідно завершити процедуру закупівлі в електронній системі закупівель, якщо закупівля знаходиться на етапі «пропозиції розглянуті» та є призупиненою органом оскарження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 153/2017 та 41/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3a10d8f-aedf-4697-bb3d-04714f3ea420&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f6e2d49-ded1-4694-84c7-1c9c07616f4a&lang=uk-UA .
Щодо питання 2
Оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення змін до річного плану є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом, та передує їх проведенню.
Таким чином, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов’язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
Щодо питання 3
Повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 787/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e2aa98-a9ca-442a-8a5a-609ae9ee5451&lang=uk-UA .
|
|
|
29.05.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Інформація отримується замовником з «Зведених відомостей про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу» (далі – Реєстр). Учасником подано пропозицію на участь у відкритих торгах, Учасника наявний в цьому Реєстрі. Про те в Реєстрі зазначена інформація, що рішення органу Комітету оскаржене у судовому порядку. Зазначено, що залишено апеляційну скаргу Комітету/територіального відділення без задоволення, а постанову суду про оскарження рішення АМКУ залишено без змін (тобто суд рішення АМКУ скасував) . Блок «Перегляд та перевірка органом Комітету рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» АМКУ в Реєстрі не заповнений.
Чи має право Замовник не відмовляти такому учаснику в участі у процедурі закупівлі чи до отримання результатів перегляду та перевірки органом Комітету рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (тобто до моменту виключення учасника з Реєстру) Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника відповідно до статті 30: наявні підстави, зазначені у статті 17.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Разом з тим, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
При цьому згідно пункту 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов’язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Відповідно до частини першої статті 25 ГПК України апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).
Згідно з статтею 26 ГПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Додатково інформуємо, що Мінекономрозвитку звернулось до АМКУ листом від 13.06.2018 № 3304-04/25268-03 стосовно питань щодо інформації про суб’єктів господарювання зі зведених відомостей та про рішення органів АМКУ про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції та отримало відповідь АМКУ листом від 19.06.2018 № 300-29/02-7453 (копії у вкладенні додаються).
|