|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!12 грудня 2018 року нашим закладом було оголошено закупівлю на очікуваний обсяг фінансування на 2019 рік по коду 09120000-6 Природний газ за процедурою відкритих торгів.Оголошена закупівля не відбулась за відсутності жодного учасника. 29.12.2018 року було повторно оголошено закупівлю за процедурою відкритих торгів, але на обсяги, які відповідають потребі 11 місяців з лютого по грудень,так як по законодавчо встановленим термінам, з переможцем торгів можливо укладання договору тільки з лютого. Аукціон відбувся 15.01.2019 року, визначено переможця 17.01.2019 року, з яким планується 28.01.2019 року укласти договір на постачання природного газу з 01.02.2019 року. Так як природний газ використовується для опалення будівлі та приготування їжі у відділенні стаціонарного догляду постійного проживання, де цілодобово і цілий рік знаходяться наші підопічні - одинокі громадяни похилого віку та особи з інвалідністю, підприємство - постачальник минулого року продовжує постачати нам природний газ до укладання договору з новим постачальником у 2019 році. Обсяги закупівля природного газу у 2018 році були нижче тендерних сум (менше 200,0 тис.грн.), договір на постачання на 2018 рік був укладений прямий, з публікацією звіту про укладений договір в системі PROZZORO. Просимо дати роз'яснення, чи можемо укласти договір з постачальником минулого року для розрахунків за використаний газ до моменту укладання договору на 2019 рік з новим постачальником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщений лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно умов тендерної документації (закупівля охоронних послуг UA-2019-01-17-000928-a) Замовник просить надати документи про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації (свідоцтво) охоронника, а також копії діючих станом на дату завантаження довідок із психоневрологічного і наркологічного диспансеру працівників (охоронників), які будуть залучені до виконання договору. При цьому Замовник вимагає у тендерній документації надати Лист-згоду на обробку персональних даних, який повинен заповнюватися тільки представником Учасника, або посадовою особою Учасника. Лист-згоду на обробку персональних даних працівників (охоронників) Замовник у тендерній документації не вимагає.
Згідно ч.1,ч.2 ст.7 Закону України «Про захист персональних даних»:
«1.Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.
2. Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних:
1) здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних.»
Чи повинен Замовник відхилити пропозиції Учасника або Переможця, якщо вони не надали у своїх тендерних пропозиціях Листа-згоди на обробку персональних даних працівників (охоронників) стосовно інформації про здоров’я (довідок із психоневрологічного і наркологічного диспансеру), порушуючи Закон України «Про захист персональних даних»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Разом з тим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. При цьому рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.
|
|
|
16.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз"яснення. З початку цього року на закупівлю активної електроенергії лікарні було надано замість Договору дві Додаткові угоди з різними номерами. Договір на закупівлю електричної енергії є на сайті ТОВ "Київські енергетичні послуги" (він без номера і дати, для всіх один). Як правильно оприлюднити в Прозоро Договір? Розмістити дві Додаткові угоди ? Чи сканувати Договір товариства, додаткові угоди та розмітити без номера договора?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю – протягом двох днів з дня його укладення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 36 Закону).
У свою чергу, відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору зокрема на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
У свою чергу, статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Таким чином, у разі укладення замовником договору про закупівлю у розумінні Закону, замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону зазначений договір в цілому.
|
|
|
03.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Поясніть, будь ласка, чи має юридичну силу скан-копія договору підписаного двома сторонами, яка оприлюднюється Замовником на електронній площадці?
Може постачальник здійснювати поставку товару на підставі опублікованого скану до отримання оригіналу свого примірника договору?
Якщо постачальник звернеться до суду не маючи оригінала договору, факт публікації скан-копії договору на електронній площадці може використовуватись як рівноцінний аналог оригіналу договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з пунктом першим частини першої статті 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
У свою чергу, юрисдикція та повноваження господарських судів, встановлення порядку здійснення судочинства у господарських судах визначаються Господарсько-процесуальним кодексом України.
|
|
|
12.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство «Полтавський Комбінат Хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166) засновано на державній власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (Уповноважений орган управління) і є підзвітним йому (п. 1.1. Статуту), наказом якого від 23 червня 2017 року № 321 затверджений Стату підприємства.
Згідно із п. 3.1. Статуту, підприємство утворено з метою здійснення господарської діяльності для одержання прибутку та реалізації державної аграрної політики.
Підприємство здійснює виробничу (промислову) та комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів.
Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листа Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302¬-06/12875-¬06 «Щодо здійснення закупівель замовниками», дозволяє зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі».
За таких підстав, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП «Полтавський Комбінат Хлібопродуктів» замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» при здійсненні господарської, виробничої та комерційної діяльності з метою реалізації державної аграрної політики.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів в конкретних випадках.
|