|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з ознак, наведених у цьому пункті цієї статті Закону.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з ознак, наведених у цьому пункті статті 1 Закону. При цьому окремі сфери господарювання визначені у пункті 4 частини 1 статті 1 Закону. Так, згідно з частиною четвертою статті 2 Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, встановлено додатковий перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, зокрема товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник.
Таким чином, додатковий перелік випадків, на які не поширюється дія Закону застосовується лише для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
Водночас цей Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”.
При цьому предмет закупівлі товарів, робіт або послуг у розумінні Закону визначається замовником для здійснення закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
|
|
Доброго дня, роз'ясніть, будь ласка, для визначення методу закупівлі, якщо предмет закупівлі "послуги з поточного ремонту", визначаємо за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника та за об'єктом, або лише за обєктом, а код ДК 021:2015 не має значення. (Наприклад: на об'єкті, який розташований за адресою "Х", вже провели поточний ремонт підлоги на кодом ДК 021:2015:45430000-0 на суму 49 000грн., але необхідно ще провести на цьому ж об'єкті поточний ремонт даху за кодом ДК 021:2015:45260000-7 ще на 35 000 грн. Питання: закупівлю - поточний ремонт даху, можна здійснити без використання електронної системи закупівель, опублікувавши звіт про договір, чи потрібно вже проводити спрощену закупівлю?)
Дякую за відповідь.
|