|
Добрий день. КП "М" створене відповідним рішенням міської ради (100% статутного капіталу). Відповідно до статуту - КП "М" створено згідно з чинним законодавством, засновано на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста, від імені якої виступає міська рада. Рішенням міської ради прийнято Програму утримання об"єктів зовнішнього освітлення вулиць на 2020-2022 роки, де визначено, що дане КП створене на підставі закону з метою реалізації самоврядних повноважень ОМС з обслуговування мереж зовнішнього освітлення вулиць. Мета та завдання цієї програми - забезпечення утримання об"єктів зовнішнього освітлення вулиць територіальної громади комунальним підприємством "М", яке є балансоутримувачем комунального майна. Відповідно до Програми вказані види робіт (в частині майна, що є комунальною власністю) надаються КП "М" населенню безкоштовно та не реалізуються на ринку, у розумінні ЗУ "Про захист ек-ної конкуренції" та не беруть участь у господарському обороті та повинні компенсуватися (відшкодовуватися) за рахунок бюджету територіальної громади, як об"єкти загального користування. Головним розпорядником коштів визначено управління житлово-комунальних послуг, шляхом затвердження йому бюджетних призначень. Головний розпорядник укладає відповідний договір з виконавцем послуг (КП "М"). КП "М" - одержувачем бюджетних коштів не визначено. Рішення АМКУ щодо того, що така підтримка КП не є державною допомогою - в наявності. Також, КП "М", здійснює ведення окремих рахунків та розподіл доходів і витрат, що забезпечує запобіганню витрачання підтримки (відшкодування) на інші види господарської діяльності, що здійснюються цим підприємством на комерційній основі.Запитання:1)Чи є КП "М", яке отримує підтримку (відшкодування витрат на певний вид своєї діяльності) та не є одержувачем бюджетних коштів, замовником в розумінні Закону та чи повинне здійснювати свої закупівлі відповідно до вимог Закону? 2) Якщо є замовником, то яку частину своїх коштів КП "М" повинно витрачати через систему електронних закупівель - лише кошти отримані від господарської діяльності чи також і кошти отримані як підтримка (відшкодування витрат)?
|
|
З початку 2020 року було заключино 4 договори на 190.0 тис по коду ДК-роботи - (Розробка проектно-кошторисної документації). В даний моменнам потрібно розробити 2 проектно-кошторисноі документаці на різні об'єкти, сума по кожному договорі складає 45.00 тис. грн.
Підскажіть чи можна опубліковувати звіти про укладені договори якщо, сума таких звіту не перевищує 49 тисяч за одним ДК роботами: Роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Так, статтею 3 Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону (до введення в дію Закону № 114-IX ) за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163 (далі - ДБН А.2.2-3-2014).
Поряд з цим згідно з ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Ураховуючи викладене, у разі здійснення закупівлі робіт, зокрема проектної документації, замовник керується вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону для робіт по окремим об'єктам будівництва.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Водночас згідно з частиною шостою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” у разі якщо орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої скарги, залишає її без розгляду у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, або приймає рішення про припинення розгляду скарги у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, плата за подання скарги повертається суб’єкту оскарження, а в інших випадках - перераховується до Державного бюджету України. При цьому у разі оскарження процедури закупівлі Законом не передбачено випадків стягнення збору до Державного бюджету України із замовників.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п'яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Водночас Законом також передбачено право визначення уповноважених осіб, відповідальних за організацію та проведення процедур закупівель. Питання визначення уповноважених осіб розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29267-08
З інформацією стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту “Фахівець з публічних закупівель", пропонуємо ознайомитися у підрубриці “Професіоналізація” рубрики “Публічні закупівлі” за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia
Поряд з цим повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20 жовтня 2019 року та буде введено в дію 19 квітня 2020 року.
При цьому відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель з 19 квітня 2020 року може бути лише уповноважена особа.
Відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель з 19 квітня 2020 року можуть бути як уповноважена особа, так і тендерний комітет. При цьому тендерний комітет може здійснювати організацію і проведення процедур закупівель лише до 01 січня 2022 року.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 11 нової редакції Закону, яка вводиться в дію з 19 квітня 2020 року, уповноважена особа визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов'язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
|