|
|
17.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю. Прошу надати консультацію щодо наступної ситуації.
Чи може бути застосований п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у спрощеній закупівлі, учасник якої є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника?
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 129/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/937c96bd-ee45-4d35-a23f-d1599c80684f?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
17.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУД АЛЬЯНС» (далі –Товариство) просить надати роз’яснення з наступного питання: Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Товариство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах.
Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
ДП «Нафтогаз Біоенергія», яке є замовником в розумінні Закону належить частка у статутному капіталі Товариства 100 відсотків, а тому Товариство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону.
Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Товариством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Товариством не здійснюється, проте статутом Підприємства зазначені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо.
Питання 1: Чи може в такому випадку Товариство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється?
Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Товариство Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
|
|
|
17.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Біоенергія - А" (далі –Товариство) просить надати роз’яснення з наступного питання: Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Товариство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах.
Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
ДП «Нафтогаз Біоенергія», яке є замовником в розумінні Закону належить частка у статутному капіталі Товариства 100 відсотків, а тому Товариство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону.
Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Товариством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Товариством не здійснюється, проте статутом Підприємства зазначені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо.
Питання 1: Чи може в такому випадку Товариство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється?
Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Товариство Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
|
|
|
16.06.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Наш лікувальний заклад планує провести закупівлю за процедурою запиту ціни пропозицій, у межах якої передбачено включення до одного лоту лікарських засобів та виробів медичного призначення (зокрема шприців і систем для інфузій).
Зазначені шприци та системи закуповуються для введення лікарських засобів, що одночасно закуповуються в межах цього ж лоту.
Звертаємо увагу, що відповідно до технічних особливостей електронної системи, у процедурі запиту ціни пропозицій електронні майданчики самостійно класифікують кожну позицію згідно з підкодуванням, тоді як замовник зазначає лише загальний код предмета закупівлі.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення:
чи допускається здійснення закупівлі лікарських засобів разом із супутніми медичними виробами (шприцами, системами для інфузій) в одному лоті за кодом ДК 021:2015 — 33600000-6 «Фармацевтична продукція», якщо такі вироби є технологічно пов’язаними з використанням лікарських засобів;
чи правомірно об'єднувати такі позиції в межах одного коду закупівлі за умови, що вони є частинами єдиного процесу надання медичної допомоги.
В обґрунтування наводимо такі норми:
🔹 Наказ Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 (Примірна тендерна документація):
«У разі закупівлі товарів, робіт чи послуг, які є функціонально або технологічно пов’язаними між собою, замовник може не поділяти предмет закупівлі на частини (лоти)».
🔹 Лист Мінекономіки № 3304-04/38249-06 від 05.08.2020:
«У разі якщо товари або послуги є функціонально пов’язаними або використовуються як єдиний комплекс, замовник має право не поділяти предмет закупівлі на частини (лоти)».
🔹 Наказ Мінекономрозвитку № 454 від 17.03.2016 (Методика визначення предмета закупівлі):
«…предмет закупівлі визначається з урахуванням технологічної, функціональної або економічної доцільності…»
Крім того, вважаємо за доцільне звернути увагу на економічні переваги об'єднання таких позицій:
Постачальник одночасно з поставкою ліків постачає і засоби для їх введення.
✅ Закупівлі, що включають ширший перелік товарів і мають більший загальний обсяг, є більш привабливими для стабільних постачальників, оскільки дозволяють оптимізувати логістику, зменшити витрати на документообіг та логістичне обслуговування.
✅ Збільшення вартості закупівлі підвищує конкуренцію серед постачальників, що, як правило, сприяє отриманню більш вигідних цінових пропозицій.
✅ Такий підхід відповідає принципам бюджетної ефективності та стимулює участь бізнесу в публічних закупівлях, особливо на етапі запиту ціни пропозицій.
З урахуванням викладеного, просимо:
Підтвердити можливість об'єднання в один лот лікарських засобів і шприців/систем, необхідних для їх введення, за кодом 33600000-6.
Надати рекомендації щодо відображення такої закупівлі в умовах запиту ціни пропозицій, враховуючи технічні особливості електронної системи.
З повагою, Оксана Сохацька юрисконсульт, уповноважений зіз закупівель
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
16.06.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу допомогти визначити правильно процедуру закупівлі у плануванні.
Нашій установі (Музей) потрібно отримати послуги з розроблення дизайн-концепції експозиціїй - (дизайн-проект). Очікувана вартість закупівлі складає понад 800000,00 грн. Разом з тим є Свідоцтво про депонування результату інтелектуальної діяльності видане автору РІД/Ук 2025 (ДНТБУ) про результат інтелектуальної діяльності: Попереднє концептуальне бачення відновлення повноформатної експозиційної діяльності нашого музею.
Чи маємо право провести закупівлю з вищевказаним автором, що зазначений у Свідоцтві методом : Закупівля без використання електронної системи? чи прирівнюється це депонування до інтелектуальної власності чи авторського права?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 893/2021, № 751/2021, № 438/2021 та листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування " (2.Щодо пункту 13 Особливостей), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=005b6e2c-a3d6-493c-b70e-e0520394b7df&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/3aa9c252-36aa-4c9c-8a86-80f84bcf75d5?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/e73c1664-6ea0-4fbf-8304-b23aca224e92?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50098-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так, відповідно до абзацу п'ятого підпункту 5 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків, зокрема необхідність захисту прав інтелектуальної власності. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності. Тому, з питань щодо інтелектуальної власності можливо звертатися за посиланням: https://me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для скерування запиту до відповідного підрозділу, до компетенції якого належать питання інтелектуальної власності. Водночас детальна інформація щодо інтелектуальної власності розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність" за посиланням: http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
|