|
Питання 1. З урахуванням нових змін щодо локалізації товару виробник мусить окрім всього прочого підвантажувати : - розрахунок питомої ваги витрат на оплату праці (з відрахуванням на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у складі собівартості виробленої (реалізованої – для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності) продукції на рік разом з копіями документів, що підтверджують розрахунок (у тому числі фінансової звітності відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Це відноситься до вcіх юридичних осіб?
Питання 2.
Вимога про надання протоколу випробувань щодо безпечності зразка товару, що введений в обіг під торговельною маркою виробника товару, що включається до переліку, який видано акредитованою випробувальною лабораторією та в якому зазначено відомості, які дають змогу однозначно ідентифікувати такий товар (назва, тип або номер моделі тощо), а також найменування та місцезнаходження виробника товару - юридичної особи або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) виробника товару - фізичної особи - підприємця. Ми виробники дизель-генераторів. Згідно реєстру лабораторій, внесених в реєстр НААУ, ми маємо везти до сотні моделей ДГУ в іншу область в лабораторію (майже єдина з цього реєстру, яка тестує генератори) на випробовування - це вельми не раціонально, довго і дорого, враховуючи велику кількість модельного ряду, великі габарити дизельних установок.
Просимо підтвердити необхідність надання протоколу випробовування саме в розрізі дизельних генераторів.
|
|
Відповідно до постанови абзацу 5-го пункту 2 постанови КМУ №363 "обласні, Київську міську державні (військові) адміністрації або уповноважені ними структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права державними замовниками у сфері оборони щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного використання) для потреб Збройних Сил, інших військових формувань на запит військових частин Збройних Сил, інших військових формувань з подальшою передачею закуплених товарів, робіт та послуг запитувачу за рахунок коштів із спеціального рахунка для збору коштів на підтримку Збройних Сил для потреб Збройних Сил, інших військових формувань відповідно до Порядку використання рахунків для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України “UNITED24”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 472 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 35, ст. 1915; 2023 р., № 78, ст. 4422), - на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях."
Здійснюючи закупівлю відповідно до Постанови 1275, п 10 визначено, що 10. закупівлі, визначені пунктами 8 і 9 цих особливостей, не включаються до річного плану закупівель.
На вимогу пункту 4-1 постанови КМУ №710 Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Звертаюся з проханням надати розяснення чи має державний замовник у сфері оборони, який є розпорядником коштів нижчого рівня розміщувати обгрунтування на вимогу постанови №710, якщо конкурентна процедура закупівлі відбувалась відповідно до вимог пп.3 п.8 Особливостей за Постановою 1275.
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості№ 1275).
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Перелік державних замовників визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель” (далі – Постанова № 363).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2025 № 1028, пункт другий Постанови № 363 було доповнено абзацом п’ятим згідно з яким було визначено обласні, Київську міську державні (військові) адміністрації або уповноважені ними структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права державними замовниками у сфері оборони щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного використання) для потреб Збройних Сил, інших військових формувань на запит військових частин Збройних Сил, інших військових формувань з подальшою передачею закуплених товарів, робіт та послуг запитувачу за рахунок коштів із спеціального рахунка для збору коштів на підтримку Збройних Сил для потреб Збройних Сил, інших військових формувань відповідно до Порядку використання рахунків для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України “UNITED24”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 472 - на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Отже, при здійсненні оборонних закупівель, державні замовники, визначені Постановою № 363, мають діяти у спосіб передбачений Законом та Особливостями № 1275.
Окремо слід зауважити, що частиною другою статті 2 Закону визначено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
В свою чергу Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” конкурентна процедура закупівлі - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Крім того, частина перша статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі” окремо виділяє переговорну процедуру закупівлі, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Отже, Законом України “Про публічні закупівлі” конкурентними процедурами закупівлі визначено - відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.
З метою ефективного використання державних коштів Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11.10.2016 № 710 “Про ефективне використання державних коштів” (далі – Постанова № 710), пунктом 4 -1 якої передбачено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Отже, пунктом 4-1 Постанови № 710 зазначено, що обов’язок оприлюднення обґрунтування застосовується при оприлюдненні оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель, у той же час закупівля шляхом запиту пропозицій постачальників через електронний каталог, яка здійснюється відповідно до підпункту 3 пункту 8 Особливостей № 1275 не визначена Законом України “Про публічні закупівлі” як конкурентна процедура закупівлі.
Крім цього, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з питання щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 "Про ефективне використання державних коштів" слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
При цьому, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|