|
|
13.03.2026
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2025 р. № 1067 (далі – Постанова № 1067) та постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2026 р. № 112 (далі – Постанова № 112) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Постанова № 1178, Особливості).
Зазначеними змінами передбачено можливість збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у кожному окремому випадку зміни ціни (без обмеження кількості таких змін), за умови що змінена ціна за одиницю товару не перевищує початкову ціну, визначену договором про закупівлю, більш ніж на 50 відсотків.
Разом з тим пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що ціна за одиницю товару може бути збільшена не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, при цьому загальне збільшення ціни за одиницю товару не повинно перевищувати 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.
У зв’язку з внесенням зазначених змін під час виконання договорів про закупівлю виникають питання щодо визначення граничного розміру збільшення ціни за одиницю товару.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» закони мають вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти, зокрема постанови Кабінету Міністрів України, та є обов’язковими до виконання на території України.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» уряд видає постанови і розпорядження на основі та на виконання Конституції і законів України.
Крім того, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24 та від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 викладено правову позицію, відповідно до якої загальне збільшення ціни за одиницю товару під час виконання договору про закупівлю не повинно перевищувати 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору. Суд також звернув увагу, що підвищення ціни понад зазначену межу може призводити до неефективного використання бюджетних коштів та бути підставою для визнання відповідних додаткових угод недійсними.
Враховуючи, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України та забезпечує сталість і єдність судової практики, під час застосування норм законодавства необхідно враховувати правові висновки суду.
Разом з тим Постанова № 1178 не змінює положень Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює особливості здійснення закупівель в умовах воєнного стану. Нормативні акти, які б призупиняли дію зазначеного Закону на період воєнного стану, відсутні.
З огляду на викладене, з метою забезпечення однакового підходу до застосування підпункту 2 пункту 19 Особливостей під час виконання договорів про закупівлю, просимо надати роз’яснення з таких питань:
У разі якщо під час виконання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення відкритих торгів з особливостями (наприклад, на закупівлю дизельного пального), відбулося значне коливання ціни товару на ринку (понад 10 %), чи допускається укладення декількох додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару (кожної до 10 %), якщо в результаті таких змін загальне підвищення перевищить 10 % від початкової ціни, але не більше ніж на 50 %?
Чи підлягає у таких випадках застосуванню обмеження щодо загального збільшення ціни за одиницю товару в межах 10 % від ціни, визначеної при укладенні договору, як це зазначено у правових висновках Верховного Суду?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII(далі – Закон) АТ «Укрнафта» (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) є замовником та здійснює закупівлю товарів, робіт та послуг відповідно до умов Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.202 зі змінами (далі – Особливості).
Відповідно до вимог п.9, п.11, п.13 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) у визначеному цими пунктами обсязі.
При цьому згідно з Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№ 361-ІХ) визначення кінцевого бенефіціарного власника наведено у пункті 30 статті 1, зокрема, однією з ознак визначення кінцевого бенефіціарного власника є наступна ознака: «Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.»
Враховуючи вищевикладене просимо надати роз’яснення щодо того, яку інформацію на виконання вимог п.9,11,13 Особливостей має розмістити в електронній системі закупівель замовник, якщо учасник проінформував його про відсутність кінцевого бенефіціарного власника та/або в разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «інформація про кінцевого бенефіціарного власника» вказано «відомості відсутні»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Тому із зазначеного у зверненні питання пропонується звернутися до Мін’юсту. Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника викладено в листах від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників", від 13.03.2026 № 3323-04/24640-06 "Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24640 |
|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
КУ «ЦФГОЗО Біляївської МР» закупила для закладів освіти модульні укриття. Їх встановили. На даний час потрібно підключити ці укриття до мережі електропостачання. Виникло питання, який вид предмету закупівлі буде вірним: роботи чи послуги поточного ремонту електричної мережі закладів. Чи являється електрофікація модульних укриттів послугою поточного ремонту електромережі закладу освіти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 512/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/42ccc220-abe2-4f5b-a195-3743eefd6a28?lang=uk-UA
|
|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Маємо договір на Капітальний ремонт системи опалення в приміщенні ОНЗ. Відкриті торги було проведене у жовтні 2025 року, договір заключили на 2 роки, 2025-2026 рр, У 2025 році використали суму, що була на залишку загального фонду місцевого бюджету, а решту суми по договору, планували виконати у 2026 році. Але, аналізуючи ситуацію із стрімким підняттям цін розуміємо, що кошти які заплановані на виконання договору у 2026 році не вистачить. Чи можна додатковою угодою до договору від 22.10.2025 року розділити суму ще і на 2027 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та в запиті № 106/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо:
у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (для учасника – резидента).
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 9 зазначеного Закону, у Єдиному державному реєстрі повинна міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зокрема:
• прізвище, ім’я, по батькові;
• дата народження;
• країна громадянства;
• серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство;
• місце проживання;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
• характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Разом з тим, при перевірці інформації про учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (скріншот додається) встановлено, що у відкритій частині реєстру відображається лише частина зазначених відомостей, а саме:
• прізвище, ім’я, по батькові;
• громадянство;
• місце проживання;
• тип бенефіціарного володіння;
• відсоток частки статутного капіталу або права голосу.
При цьому у відкритій частині Єдиного державного реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника, а також інші дані, визначені пунктом 9 частини другої статті 9 Закону.
Водночас частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими та загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних.
При цьому законодавством не встановлено, що дата народження кінцевого бенефіціарного власника належить до паспортних даних, які не підлягають відображенню у відкритій частині ЄДР.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України №1178 не передбачено винятку, який дозволяє замовнику не перевіряти інформацію, передбачену пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо така інформація не відображається у відкритій частині Єдиного державного реєстру.
Крім того, у Єдиному державному реєстрі замість інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, відображається інша інформація, а саме:
• тип бенефіціарного володіння;
• відсоток частки статутного капіталу або права голосу.
У зв’язку з просимо роз’янень щодо належного виконання замовником вимог підпункту 9 пункту 47 Особливостей:
1. Чи може замовник вважати, що у Єдиному державному реєстрі наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, якщо у відкритій частині реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника?
2. Чи належить дата народження фізичної особи до паспортних даних, які відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» не підлягають відображенню у відкритій частині Єдиного державного реєстру?
3. Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей у випадку, коли частина інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, не відображається у відкритій частині ЄДР?
4. Чи може замовник вважати виконаною вимогу щодо наявності інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, якщо у Єдиному державному реєстрі відображено тип бенефіціарного володіння та відсоток частки статутного капіталу?
5. Яким чином замовник повинен здійснювати перевірку повноти інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо частина таких відомостей не відображається у відкритому доступі Єдиного державного реєстру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників", від 13.03.2026 № 3323-04/24640-06 "Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24640Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі. Водночас згідно з пунком 6 частини першої статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Тому, з порушених питань пропонується звернутися до Мін’юсту. |