|
|
22.01.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2018 році комунальним підприємством Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства (далі – КП Переяслав-Хмельницьке ВУКГ) були проведені тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг (капітальний ремонт доріг). З виконавцями були укладені договори.
Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради було створене нове комунальне підприємство «Благоустрій» шляхом виділу з КП Переяслав-Хмельницьке ВУКГ, до повноважень якого належить контроль, отримання і обслуговування об’єктів благоустрою.
Чи потрібно КП «Благоустрій» укладати нові договори з визначеними виконавцями або ж необхідно внести зміни до договорів у наступних випадках:
- якщо КП ВУКГ уже була проведена часткова оплата, зокрема, сплачено авансовий платіж;
- якщо розрахунки за договорами ще не були проведені.
Просимо надати відповідь у найкоротший термін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
04.11.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
оговір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено: договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України зазначено: при укладенні господарського договору сторони зобов’язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У ч. 4 цієї самої статті також зазначено: умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їхньої якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов’язкових для сторін нормативних документів, зазначених у ст. 15 цього Кодексу, а в разі їх відсутності — у договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Водночас, відповідно до ч.4, ст.41 Закону «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Питання:
1. чи є вичерпним перелік істотних умов, визначених ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: обсяг закупівлі (зменшення обсягів закупівлі); ціна (збільшення ціни, зменшення ціни); якість предмета закупівлі (покращення якості предмета закупівлі); строк дії договору та строк виконання зобов’язання.
2. Чи можна вносити зміни до інших умов договору про закупівлю, які не перелічені в ч.5 ст. 41 Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
14.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Поясніть, будь-ласка, яким чином необхідно поступити в такому випадку: по предмету закупівлі вже розпочато торги (оприлюднено оголошення про закупівлю, оприлюднено тендерну документацію, йде процес подання тендерних пропозицій). При цьому виявлено, що в річному плані закупівель здійснено механічну помилку щодо очікуваної вартості закупівлі на цей же предмет закупівлі, який привів до зменшення обсягу закупівлі, і що тягне за собою зміну очікуваної вартості в оголошеній процедурі закупівлі. Чи передбачає Закон внесення змін до річного плану закупівель щодо очікуваної вартості предмету закупівель, по якому вже розпочато процедуру закупівель, і при цьому внесення змін в оголошеній процедурі закупівель щодо очікуваної вартості предмету закупівлі. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідь на аналогічні питання містяться на Інформаційному ресурсі у запитах 751/2017 та 168/2016 та за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad729515-ce77-4a29-9d8f-ab928be6bd3b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA
|
|
|
06.07.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 01 січня 2021 року, відповідно до п. 42 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» право на універсальну послугу мають юридичні особи (малі не побутові споживачі), які купують електричну енергію для власного споживання та електроустановки яких приєднані до електричниї мереж з договірною потужністю до 50 кВт. Слід зазначити, що договірна потужність визначається окремо по об’єктах споживання.
12.05.2021 року на території Харківської області відбулася реорганізація протитубетркульозної служби : 4 диспансера та 2 лікарні увійшли, як підрозділи у склад КНП ХОР "ОБЛАСНИЙ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР № 1".
Територіально - це окремі приміщення у районних містах Харківської області, які продовжують функціонувати. Два з шести реорганізованих закладів мають потужність приєднання до електричних мереж до 50 кВт та повинні отримувати універсальну послугу.
Всі інші реорганізовані підрозділи мають потужність більшу за 50 кВт, тому необхідно закуповувати електричну енергію для них за вільними цінами. Код ДК 021:2015 для універсальної послуги та для закупівлі електричної енергії за вільними цінами має один вигляд - 09310000-5 - Електрична енергія.
1. Чи законно буде визначати предмет закупівлі за кодом ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія за 2 підрозділами (універсальна послуга) окремо та проводити переговорну процедуру?
2. А для інших підрозділів (ел. енергія за вільними цінами) за кодом ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія проводити відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
При цьому замовник самостійно визначає предмет та спосіб закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 та вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності останніх ринковим цінам, визначеним експертом у відповідному висновку. При цьому вартість товарів та послуг за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, визначається конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації.
Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання:
- чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати / дорівнювати ринковій вартості такого майна?
- Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю?
- чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти?
- Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 Закону.
Разом з тим примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) містить методи визначення очікуваної вартості товарів/послуг, зокрема метод порівняння ринкових цін.
У свою чергу, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі та тендерна пропозиція якого визнана найбільш економічно вигідною.
Найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону.
При цьому оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Крім цього, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас зазначаємо, що підстави для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся визначені статтею 32 Закону та є вичерпними.
|