|
|
24.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.05.2023 року набула чинності Постанова КМУ від 17 лютого 2023 р. № 471 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 21 березня 2023 р. № 253 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до Постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 р. «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Відповідно підпунктами 2 та 8 п. 47 Особливостей передбачається, що Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли:
2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
8) учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Абзацами 15-17 п. 47 Особливостей передбачено, що Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту.
В свою чергу згідно п. 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей.
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення, як бути Замовнику в ситуації, коли Переможець закупівлі не надає відповідних документів згідно пп.2,8 п.47 Особливостей, а підстав для відхилення в цій частині немає, відповідно, виникає ризик укладання договору з учасником, який внесений до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, або такий учасник визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура, та як Замовник має перевірити відомості про переможця щодо відсутності підстав за пп.2 та 8 Особливостей, якщо такі відомості містяться у закритих реєстрах на час воєнного стану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 375/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=846df339-3602-4cc0-ac7f-6ad46c157350&lang=uk-UA
|
|
|
21.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 10 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 передбачено те, що замовники під час закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, повинні застосовувати процедуру відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями. Зазначеною постановою не передбачено обов'язкового додаткового оприлюднення в електронній системі закупівель англійською мовою оголошення про процедуру відкритих торгів та не встановлено граничних меж вартості закупівель для яких є обов'язковою подібна публікація.
При цьому ст. 10 Закону України про публічні закупівлі оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну для робіт - 5 150 тисячам євро.
Якщо ми оголошуємо процедуру відкритих торгів (з особливостями) за постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 і варість нашої закупівлі робіт перевищує суму, еквівалентну - 5 150 тисячам євро (що зазначено в Законі України про публічні закупівлі), то чи потрібно нам публікувати огголшення про проведеення зазначеної закупівлі ще на англійській мові?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06При цьому зазначаємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Порядок проведення відкритих торгів встановлений пунктами 24-54 Особливостей з урахуванням положень Закону. Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. |
|
|
21.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
11.07.2023, набули чинності зміни до постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 , внесені постановою КМУ від 07.07.2023 № 686, згідно з якими встановлено норму такого змісту:
«11-1. У разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями».
1. Які дії замовника, у разі якщо в електронному каталозі відсутній лікарський засіб/медичний виріб, який потрібно закупити та який є в переліку згідно з додатком?
2. Чи правомірно здійснити закупівлю лікарського засобу/медичного виробу, який є в переліку згідно з додатком, за процедурою відкритих торгів без попереднього проведення закупівлі з використанням електронного каталогу (запит ціни пропозицій)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40119
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
19.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою КМУ від 04.07.2023 №677 було внесено зміни до постанов КМУ від 14.09.2020 №822 та від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), абсолютна більшість яких набирає чинності 01.09.2023.
В чинній редакції, пункт 12 Особливостей встановлює, що у разі здійснення закупівлі товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі - постанова 822), у разі коли закупівля із застосуванням електронного каталогу не відбулася або профіль товару містить тільки одну пропозицію постачальника, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, або шляхом запиту ціни пропозиції постачальника в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням цих особливостей. Абзац другий пункту 56 постанови 822 встановлює, що запит ціни пропозицій формується у разі, коли у профілі товару розміщено дві або більше пропозиції товару від постачальників.
Отже, обов'язковою умовою для проведення запиту ціни пропозиції є наявність двох пропозицій постачальників у профілі товару.
Однак, вже з 10.07.2023 з усіх електронних майданчиків зникла інформація про кількість пропозицій постачальників в профілях товарів. Майданчики пояснюють це технічними діями ДП "Прозорро", яке не стало чекати до 01.09.2023 коли наберуть чинності зміни до вищезгаданих нормативно-правових актів.
Таким чином, через відсутність інформації про кількість пропозицій постачальників в профілях товарів, здійснювати запит ціни пропозиції, за правилами Особливостей та постанови 822, в діючій редакції, не має можливості.
У зв'язку з чим, прошу повідомити, яким чином до 01.09.2023 здійснювати закупівлі через електронні каталоги, якщо вартість предмета закупівлі більше 100 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40119Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |
|
|
19.07.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна змінити ціну у договорі на лікарський засіб, який міститься у реєстрі оптово-відпускних цін керуючись пп.7 п.19 Особливостей?
Законодавство України має ряд нормативно-правових актів, що стосуються державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, що встановлюють державне регулювання цін на медпрепарати:
- ЗУ «Про ціни і ціноутворення» визначені основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення;
- Державне регулювання цін на медпрепарати запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення»;
- Постанова Кабінету Міністрів України №333 від 25.03.2009 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою, зокрема, затверджений Національний перелік основних лікарських засобів (далі-Нацперелік).
З огляду на вищевказані нормативно-правові акти держава в особі органів, що відповідають за процес контролю цін на лікарські засоби веде Національний перелік основних лікарських засобів, встановлює державне регулювання у вигляді оптово-відпускної ціни, а також встановлює граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів. Тобто державою повністю контролюється процес ціноутворення на лікарські засоби, що є в Нацпереліку починаючи від нижньої закупівельної межі і закінчуючи гранично встановленим відсотком надбавки до ціни. Наприклад, оптово-відпускна ціна на лікарський засіб 100 грн + (до)10% надбавки=110 грн. Більшою ціна не може бути.
Відповідно, чи може Замовник вносити зміни до істотних умов договору тих договорів купівлі-продажу на лікарські засоби позицій, що є в Нацпереліку посилаючись на пп.7 п.19 Особливостей: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Наголос у цьому пункті саме на виділених синтаксичними знаками комами з обох сторін словах «регульованих цін (тарифів)» ? Чи все таки змінювати ціни тільки керуючись пп.2 п.19 Особливостей (довідка з ТПП, довідка зі статистики, тощо)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та запитах №№ 208/2023, 242/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4601d02c-89d3-4b84-8f1b-eb4e6ec3e396&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=797be0a6-c776-421c-932a-42a2747500a4&lang=uk-UA
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|