|
|
31.01.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Двічі було оголошено переговорну процедуру скорочену на закупівлю товару, 2 закупівля не відбулась- через відсутність учасників. Яку процедуру закупівлі оголошувати після цього?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому вибір процедури здійснюється замовником самостійно відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
29.07.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Допоможіть будь-ласка з'ясувати: сільська рада виготовляє генеральні плани трьох населених пунктів, які мають різні назви та різні кадастрові номери. По Державному Класифікатору вони всі йдуть під одним кодом. Загальна сума більше 200 тис. Чи повинна сільська рада проводити тендер та оголошувати торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Поряд з цим питання визначення предмету закупівлі послуг (робіт) з розробки містобудівної документації розглянуто в запиті №119/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c7e9975d-2695-4937-ad5e-b045f3143dcc&lang=uk-UA
|
|
|
14.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною проведено відкриті торги оголошення UA-2019-03-13-000444-c, після повідомлення про намір укластидоговір, учасник - переможець, по відомив, що у виробника даної продукції змінилися технічна специфікація.
Оскільки п. 5 ст. 26 ЗУ ""Про публічні закупівлі" визначає, що Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Чи буде - це порушенням, якщо замовник підпише договір з учасником, який змінив технічний опис предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5050d9c8-c428-4e52-a97d-8e3aa15c7883&lang=uk-UA у запиті 748/2018.
|
|
|
26.03.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Питання полягає у наступному: якщо замовник відхиляє й наступну тендерну пропозицію, що йде за найбільш економічно вигідною, зобов'язаний/має право він чи ні розглядати, наприклад, третю і наступні пропозиції, якщо попередні не відповідають встановленим вимогам?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Таким чином, розгляд кожної наступної тендерної пропозиції у разі відхилення попередньої найбільш економічно вигідної пропозиції здійснюється у порядку, передбаченому абзацом першим частини четвертої статті 28 Закону.
При цьому подібні питання розглянуті за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731&lang=uk-UA
http://dialog.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731
Принагідно інформуємо, що з питання розгляду пропозицій під час проведення процедури відкритих торгів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями https://infobox.prozorro.org/articles/procedura-vidkriti-torgi
|
|
|
30.04.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства України
01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2
Про застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі»
до договорів цивільно-правового характеру
з фізичними особами (не підприємцями)
Просимо дати роз’яснення, чи застосовуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
З одного боку, стаття 1 та стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що договір на закупівлю товарів (робіт або послуг) є господарським договором, тобто частиною господарської діяльності.
А провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання заборонене і карається накладенням адміністративного стягнення, згідно ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже фізична особа, яка не зареєстрована як підприємець, не має права укладати договір про закупівлю.
Також згідно порядку оподаткування цивільно-правових угод з фізичною особою (не підприємцем), ці угоди прирівнюються до трудових договорів, на які не поширюється чинність зазначеного вище Закону.
З іншого боку, пп. 37 п.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі».
Просимо навести нам приклади офіційного тлумачення Закону України «Про публічні закупівлі» щодо застосування вимог цього Закону до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
Також просимо повідомити, чи існують організаційні та технічні обмеження електронної системи закупівель «ПРОЗОРРО» щодо участі у закупівлях фізичних осіб (не підприємців).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання робіт і послуг за договорами цивільно-правового характеру така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|