|
|
29.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Роз'ясніть, будь-ласка, ситуацію, в законі та інформаційних листах Мінекономіки однозначної відповіді немає!!!
Двічі відмінено спрощену закупівлю у зв'язку з відсутністю учасників. На підставі ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" укладаємо прямий договір з постачальником та обов’язково оприлюднюємо в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Як це розуміти? вимагати від потенційного постачальника всі документи, які вимагали про проведенні спрощеної закупівлі? договір повинен бути такий, як в документації до спрощеної закупівлі чи може бути інша редакція договору? Чи буде цей договір "договором про закупівлю" в розумінні закону? як вносити зміни в такий договір? як до прямого договору чи тільки у випадках, визначених у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, то придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону за умови, що у договорі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
|
|
|
13.12.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з діючим порядком визначення предмета закупівель, затвердженим Міністерством економічного розвитку і торгівлі від 17.03.2016 № 454. предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. В той же час в ДК 021:2015 є коди, які містять тільки 3 (три) цифри і на більше (4-5) цифр не розкладається. Наприклад, код 92400000-5 "послуги інформаційних агентств". Прошу дати роз'янення, як включити такі коди в РПЗ? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ще раз звертаємося до Вас з проханням надати роз’яснення з такого питання.
Наразі діє договір страхування, укладений 02.03.2020, проте виникла потреба у закупівлі додаткової кількості полісів страхування.
Чи є підстави застосовувати п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (нова редакція) «5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера»,
чи ця підстава може бути застосована лише до закупівель, які були проведені у відповідності до нової редакції ЗУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
|
|
|
15.01.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Як вийти з наступної ситуації: наразі проводиться закупівля (відкриті торги) на перевезення учнів, аукціон відбудеться лише 31 січня, натомість замовник здійснює перевезення "в борг". Враховуючи, що торги зіграють в кінці місяця, то договір буде укладено лише в лютому, а замовнику необхідно здійснити оплату за січень. Відповідно до чинного законодавства, ч.3 ст. 631 ЦК України в відкритих торгах не застосовується. Питання наступне: чи можливо замовнику через звіт про укладенний договір здійснити заключення договору на суму 180 тис, лише на січень, з метою здійснення оплати. А в лютому вже укласти договір за результатами відкритих торгів на лютик-грудень місяць?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже питання розміщена у запиті № 54/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
|
|
|
26.02.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно рішення Запорізької обласної ради №2 від 20.04.2016 року (яка є власником Комунальної установи "Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань" Запорізької обласної ради) визначено обов'язкове застосування електронної системи закупівель товарів і послуг (ProZorro) у виконавчому апараті Запорізької обласної ради та комунальних підприємствах, установах та закладах обласної ради для закупівлі, робіт і послуг, які здійснюються за кошти обласного бюджету, за умови, що вартість предмета закупівлі становить не менше 30 тис. грн. та не перевищює межі, встановленої Законом України "Про публічні закупівлі" відповідно до регламенту роботи авторизованого електронного майданчику. Наразі у 2019 році виникла потреба у закупівлі послуг з технічного обслуговування ліфтів, річна сума закупівлі складає 40395,60 грн, у місті Запоріжжя такі послуги надає тільки 1 організація, яка не є природною монополією. Просимо надати роз'яснення чи потрібно проводити закупівлю із застосуванням системи електронних закупівель Prozorro (допорогові торги), та якщо у разі проведення процедури закупівлі із застосуванням системи електронних торгів Prozorro (допорогові торги) закупівля буде визначена такою що не відбулася просимо роз'яснити подальші дії замовника. Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Поряд з цим, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням системи (далі – допорогові закупівлі) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).
Якщо на допорогову закупівлю подано більше однієї пропозиції, система активує єдиний модуль “Аукціон”. Якщо зареєстрований один учасник, то система автоматично переходить до процесу “Оцінка”, а закупівлі присвоює статус “Кваліфікація” (пункт 8.3 Порядку).
Відповідно до пунктів 9.1 та 9.3 Порядку замовник розглядає учасника допорогової закупівлі, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. Якщо пропозиція учасника відповідає умовам закупівлі, замовник визначає такого учасника переможцем та публікує в системі скан-копію документа з відповідним рішенням. Наступним етапом закупівлі є підписання договору.
Водночас згідно з розділом 11 Порядку скасувати допорогову закупівлю може виключно замовник із зазначенням аргументованих підстав прийняття такого рішення. Якщо в момент закінчення прийому пропозицій жоден учасник не зареєстрував пропозицію, система автоматично присвоює закупівлі статус “Закупівля не відбулася”. У разі, якщо всі учасники закупівлі були дискваліфіковані, закупівля автоматично переводиться системою у статус “Закупівля не відбулася”.
У свою чергу зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462 розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”.
|