|
|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Юридична особа під час проведення процедури закупівлі змінила свою назву, подання пропозицій було за старою назвою, а вже на час підписання договору - нова назва. Надайте, будь ласка, роз'яснення, за якою назвою (старою чи новою) необхідно підписати основний тендерний договір із учасником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільний кодекс України (далі -
ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною другою статті 57 Господарський кодекс України (далі -
ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 57 ГК України статут суб'єкта господарювання повинен містити зокрема відомості про його найменування суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Водночас згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
При цьому згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, договір про закупівлю укладається з учасником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації.
|
|
|
03.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Основним профілем діяльності Одеського казенного експериментального протезно-ортопедичного Підприємства є виконання функції із забезпечення осіб з інвалідністю індивідуальними засобами технічної реабілітації.
Відтак, Підприємство стикається з проблемою проведення відкритих торгів на закупівлю комплектуючих для виготовлення протезно-ортопедичних виробів за індивідуальними замовленнями осіб з інвалідністю з наступних підстав.
По-перше, відповідно до статті 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю № 875-XII від 21.03.1991 р. порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями. Така індивідуальна програма реабілітації включає в себе заходи, які передбачають відновлення, покращення, стабілізацію, координацію рухових дій, уміння користуватися протезами, ортезами та іншими технічними засобами реабілітації, що поліпшають самообслуговування, адаптацію особи з інвалідністю у суспільному житті. Тобто, Підприємство виробляє індивідуальні вироби на замовлення фізичних осіб з інвалідністю, які самостійно, за власним вибором звертаються до Підприємства через органи соціального захисту населення для виготовлення індивідуального технічного засобу реабілітації, який може мати індивідуальний розмір, функціональні особливості (надлегкий, для купання, зміцнений тощо), колір, що унеможливлює проведення Підприємством конкурентної процедури закупівлі (відкритих торгів) для таких закупівель, адже передбачити індивідуальну потребу особи з інвалідністю для планування відповідних закупівель комплектуючих до протезно-ортопедичних виробів неможливо.
По-друге, пунктом 33 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. № 238) визначено, що строк виготовлення індивідуальних засобів реабілітації, а саме: протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортезів шарнірних на верхні та нижні кінцівки, ортезів на хребет (з різних видів матеріалів, крім текстильних), корсетів та ортопедичного взуття становить до 20 робочих днів. При встановлених термінах для виготовлення індивідуальних засобів для реабілітації для Підприємства не є можливим застосування конкурентної процедури закупівлі (відкритих торгів) для таких закупівель, адже зазначена процедура займає значний період часу та має певні ризики щодо її неуспішного проведення (відсутня необхідна кількість учасників, учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям тощо).
Підсумовуючи вищевикладене та той факт, що на обліку та обслуговуванні Підприємства знаходяться більше 30 тис. осіб з інвалідністю з індивідуальними замовленнями та власними потребами та те, що зазначена проблема має загальнодержавний рівень, оскільки Підприємства нашого профілю державного сектору також не мають змоги проводити відкриті торги, просимо надати роз’яснення з приводу того чи є Підприємство Замовником у розумінні Закону та яким чином Підприємству здійснити переговорну процедуру закупівлі з урахуванням індивідуальних потреб осіб з інвалідністю враховуючи нагальну потребу та неможливість проведення тендеру із-за обмежених термінів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1edc19f9-63ab-49ae-b076-aa376a237c8e&lang=uk-UA
Крім того на Інформаційному ресурсі розміщено листи від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками"за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Громадська організація «Центр АСНДІ» відповідно до свої статутних завдань провадить діяльність у сфері громадського контролю закупівель та використання публічних коштів, а також професіоналізації публічних закупівель.
Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‒ Закон), для забезпечення власних потреб, замовники за результатами проведення процедур закупівель/спрощених закупівель укладають договори про закупівлю. При цьому істотні умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, ‒ не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.
У листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) наголошено, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
У додатку 1 «Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю» до цього листа щодо пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону роз’яснено, що розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби ‒ від останньої зміни ціни та кількості.
У 2021 році склалася наступна ситуація. Постачальник товару надав документальне підтвердження (за один період) коливання ціни на 40 % від дати укладення договору (зокрема, постачальником надано одну довідку про коливання ціни щодо випадку, передбаченого пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону) та пропонує замовнику укласти три додаткові угоди щодо збільшення ціни товару за пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону. За змістом пропонованих додаткових угод ціна товару збільшується до 10 % в кожній із трьох додаткових угод та в цілому приблизно на 34 % від початкової ціни за трьома додатковими угодами.
Виходячи з викладеного вище, просимо роз’яснити:
1) чи можна в описаній ситуації укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону;
2) чи допустиме одноразове документальне підтвердження постачальником коливання ціни товару на ринку на 40 % (а не подання окремого документа на кожне коливання ціни товару на ринку) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону;
3) чи можна укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону у випадку закупівлі електричної енергії;
4) чи повинні бути дотримані якісь (якщо так ‒ то які саме) часові проміжки між першою та наступними додатковими угодами у випадку збільшення ціни товару до 10 % згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону при закупівлі електричної енергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь Мінекономіки на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
27.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Питання, щодо застосування пп.5 п.7. ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відбулась спрощена закупівля, укладений договір на суму 906000 грн., розпочаті роботи з капітального ремонту. В ході виконання робіт виникла потреба в проведенні додаткових робіт та додаткових витратах, які замовник не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі.
На ці цілі виділено додатково 240000 грн. Чи можливе застосування пп.5 п.7. ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» та придбати роботу без застосування порядку проведення спрощених закупівель, чи знову проводити спрощену закупівлю? Якими документами, та хто може довести, що роботи є аналогічні?
2. Питання щодо застосування п. 6 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі»
Орган місцевого самоврядування є засновником комунального підприємства, частка у статутному капіталі становить 100%.
Комунальне підприємство планує виконати роботи з благоустрою міста.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, серед іншого, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб). Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону, до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, серед іншого, організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях.
Постає питання можливості застосування п. 6 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме чи має право замовник не застосовувати цей закон для здійснення закупівлі даного предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Поряд з цим питання закупівлі додаткових аналогічних робіт розглянуто в запиті 29/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення способів закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівлі та визначає можливість його застосування.
Щодо питання 2
Питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Водночас питання здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються афілійованими підприємствами розглянуто у запитах 471/2020 та 769/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8325fee6-c064-492d-91e0-a2005a243c5c&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a77dfb8-efb9-4f32-a2c5-a7dac6ec9e17&lang=uk-UA
|
|
|
06.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час проведення процедури закупівлі «відкриті торги», після відхилення тендерної пропозиції Учасника (після оцінки тендерних пропозицій учасників), Учасником подана скарга до органу оскарження.
На період розгляду скарги, - Замовник скористався правом, застосувавши абзац третій пункту третього частини сьомої ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» - здійснив закупівлю в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
Після прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, Замовник виконав рішення, але Учасник вдруге подав скаргу до органу оскарження, чим повторно заборонив вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, і одночасно зупинив перебіг строків.
Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає обмежень стосовно кількості застосування абзацу третього пункту третього частини сьомої ст. 3 цього Закону, в частині закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується,
але члени тендерного комітету мають сумнів у правомірності повторного застосування цієї норми права, навіть враховуючи що це інша скарга.
Чи існують обмеження закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що вдруге (втрете …) оскаржується і повторного застосування абзацу третього пункту третього частини сьомої ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в межах одного тендеру але різних скарг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом третім пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
Отже, відповідно до Закону вказана норма може застосовуватися замовником за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених при використанні абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.
|