Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
29.03.2021 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
8053 / 8260
Відповідно до абзацу другого частини четвертої розділу X прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) зазначено, що замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель до 01 січня 2022 року, отже відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощеної закупівлі з 01 січня 2022 року є уповноважена особа. Разом з тим відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону, уповноважена особа (особи) це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом при цьому відповідно до частини десять статті 11 Закону уповноваження особа: 1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; 2) здійснює вибір процедури закупівлі; 3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі; 4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом; 6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону; 7) здійснює інші дії, передбачені Законом. Враховуючи вище зазначене, просимо Вас надати роз’яснення на наступне питання: - чи є правові підстави визначати уповноважених осіб відповідальних виключно за планування закупівель та формування річного плану, та окремо - за проведення процедури закупівлі?
Відповідь
15.03.2021 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
8053 / 8350
Громадська організація «Центр АСНДІ» відповідно до свої статутних завдань провадить діяльність у сфері громадського контролю закупівель та використання публічних коштів, а також професіоналізації публічних закупівель. Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‒ Закон), для забезпечення власних потреб, замовники за результатами проведення процедур закупівель/спрощених закупівель укладають договори про закупівлю. При цьому істотні умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, ‒ не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. У листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) наголошено, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. У додатку 1 «Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю» до цього листа щодо пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону роз’яснено, що розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби ‒ від останньої зміни ціни та кількості. У 2021 році склалася наступна ситуація. Постачальник товару надав документальне підтвердження (за один період) коливання ціни на 40 % від дати укладення договору (зокрема, постачальником надано одну довідку про коливання ціни щодо випадку, передбаченого пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону) та пропонує замовнику укласти три додаткові угоди щодо збільшення ціни товару за пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону. За змістом пропонованих додаткових угод ціна товару збільшується до 10 % в кожній із трьох додаткових угод та в цілому приблизно на 34 % від початкової ціни за трьома додатковими угодами. Виходячи з викладеного вище, просимо роз’яснити: 1) чи можна в описаній ситуації укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 2) чи допустиме одноразове документальне підтвердження постачальником коливання ціни товару на ринку на 40 % (а не подання окремого документа на кожне коливання ціни товару на ринку) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 3) чи можна укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону у випадку закупівлі електричної енергії; 4) чи повинні бути дотримані якісь (якщо так ‒ то які саме) часові проміжки між першою та наступними додатковими угодами у випадку збільшення ціни товару до 10 % згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону при закупівлі електричної енергії.
Відповідь
23.09.2019 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
8053 / 8133
Суть нашого питання полягає у наступному. При публікації замовником звіту про виконання договору виникає питання, а саме: Відповідно до Наказу № 490 затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 року зі змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 463 від 21.03.2019 року в формі звіту про виконання договору про закупівлю, в п. 4. «Ціна договору про закупівлю» необхідно зазначати ціну договору з урахуванням внесених змін чи ту ціну на яку було укладено договір за результатами аукціону? Так, наприклад, договір було укладено на суму 300 000 грн., потім шляхом укладення додаткової угоди суму зменшено до 280 000 грн. Під час оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору на майданчиках є технічна можливість змінити суму контракту. Якщо ми змінюємо під час внесення змін до договору суму контракту з 300 000 грн на 280 000 грн, то при оприлюднення Звіту про виконання договору в п. 4 Звіту про виконання договору буде відображено суму з урахуванням внесених змін, а саме 280 000 грн. Якщо під час оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, суму контракту не зменшити з урахуванням внесених змін, то при оприлюдненні звіту про виконання договору в п. 4 Звіту про виконання буде відображено суму 300 000 грн. Просимо надати роз’яснення які суми договору повинні відображатися в п. 4 та п. 16 Звіту про виконання договору? В п. 4 має відображатися сума на яку було укладено договір про закупівлю (без врахування внесених змін до договору), а в п. 16 – сума з урахуванням внесених змін до договору чи в п. 4 та п. 16 має бути відображено однакову суму – суму оплати за договором з урахуванням усіх внесених змін до договору? Чи зменшувати суму контракту під час оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору?
Відповідь
06.06.2019 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
8053 / 8411
1. Відповідно до п. 4 розд. V Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами) (далі – Порядок) у разі неоприлюднення учасником-переможцем в ЕСЗ інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни, рамкова угода з таким учасником не укладається. Яке рішення у такому випадку має прийняти замовник (відхилити пропозицію учасника-переможця), яка інформація оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу? 2.У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, встановлені Порядком, яке рішення щодо таких учасників-переможців має прийняти замовник. Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у такому випадку? 3. Якщо учасник рамкової угоди не подав свої пропозиції для проведення відбору таку кількість разів, яка достатня для припинення участі в рамковій угоді, яке рішення щодо такого учасника має прийняти замовник? Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу?
Відповідь
27.04.2018 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
8053 / 8262
Замовником було проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту. В ході виконання робіт з'явилися додаткові будівельні роботи не зазначені в початковому проекті. Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п.6 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі". Далі, в ході виконання договору, заключеного за результатами відкритих торгів знову виникла додаткова необхідність у проведенні додаткових будівельних робіт, які технічно не пов'язані з первинним (головним) договором. Чи може замовник провести ще одну переговорну процедуру на підставі п.6 ч.2 ст. 35 Закону?
Відповідь
Попередня 1 ... 516 517 518 519 520 521 522 ... 2057 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2