|
09.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
замовником у 2020 двічі було оголошено відкриті торги (з публікацією англійською мовою). Торги були відмінені так, як прийшло менше учасників. Потім учасник в 2021 році оголосив торги по тому ж предмету, прийшло 2 учасників і до аукціону допустили тільки 1. питання, чи може зараз замовник оголосити переговорку з учасником якого допустили на третіх торгах
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
По даній процедурі закупівлі UA-2020-05-22-002607-b ФОП Івченко Є. С. було дискваліфіковано, протягом визначеного терміну ФОП Івченко Є. С. подав Скаргу до Антимонопольного комітету України, яким було прийнято рішення прийняти до розгяду Скаргу та призупинити процедуру закупівлі.
Але в той же день, як було подано Скаргу оголосив по даному об'єкту закупівлю UA-2020-06-26-003068-a.
Прошу роз'яснити чи правомірні дії Замовника та що робити нам чекати на рішення антимонопольного чи приймати участь в тендері?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження визначений статтею 18 Закону.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі.
Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону визначена статтею 44 Закону.
Так, відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|
|
05.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Що в розумінні п.1 ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та п. 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі слід вважати ОБСЯГОМ ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються, зокрема кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги.
Ураховуючи викладене, для здійснення закупівель робіт або послуг, замовник самостійно зазначає у вищезазначених документах обсяг робіт, які необхідно виконати або послуг, які необхідно надати у залежності від специфіки предмета закупівлі у конкретному випадку.
|
|
18.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати алгоритм дій Замовника відкритих торгів у наступному випадку:
1. За результатами оцінки пропозиції з найнижчою ціною, Тендерний комітет визначив Учасника №1 Переможцем відкритих торгів.
2. Учасник №2 оскаржує це рішення, так як Переможець (Учасник №1) у складі тендерної пропозиції надав недостовірну інформацію ( в графі виробник, вказав підприємство, яке не виготовляє даний тип продукції), чим порушив ст..28 п.7 Закону України « Про Публічні закупівлі».
3. При розгляді скарги, тендерний комітет просить надати пояснення з цього приводу Переможця (Учасника №1), та перевіряє наявну інформацію на сайті підприємства-виробника.
4. На сайті виробника відсутній тип товару, що є предметом закупівлі. В телефонній розмові представник виробника вказує що підприємство не виготовляє даний тип продукції, але офіційну письмову відповідь підприємство не надає.
5. Переможець (Учасник №1) надає відповідь про можливість виготовлення вказаним виробником цього типу продукції, але підтвердження від виробника не надає, так як це не передбачено тендерною документацією.
Який алгоритм дій в цьому випадку Замовника відкритих торгів:
• Дискваліфікувати Переможця (Учасника №1) посилаючись на ст..28 п.7 Закону України « Про Публічні закупівлі».
• Відхилити скаргу, посилаючись на лист-відповідь Переможця (Учасника №1).
• Інше (ваша відповідь).
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 23 Закону установлено, що з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі фізична/юридична особа має право звернутися до замовника не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
Натомість скарги, які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника подаються суб'єктом оскарження до органу оскарження - Антимонопольного комітету України у порядку, встановленому статтею 18 Закону.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Детальніше про оскарження можна ознайомитися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 , де розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця встановлені у пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними.
|
|
24.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
У 2015 році ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), яке виконує функції Національного органу стандартизації, були видані відповідні накази про скасування ГОСТів із втратою чинності протягом 2016-2018 років та з повною відмовою від них, починаючи з 1 січня 2019 року. Отже, відповідно до Наказу ДП «УкрНДНЦ» «Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року» з 01.01.2019 року ряд ГОСТів втратили чинність, серед яких: ГОСТ 16442-80, 1508-78, 6323-79, 839-80, 15150-69, 18410-73, 2990-78, 22483, 10348-80, 24641-81.
ГОСТ, який скасовано національним органом стандартизації не має статусу нормативного документу. Тому виробники не можуть в свої документах посилатись на ГОСТи, оскільки вони не є чинними та не визнані органом стандартизації.
На сьогоднішній день більшість замовників, які оголошують закупівлі в системі ProZorro посилаються в тендерній документації на вищезазначені скасовані ГОСТи та вимагають, щоб продукція їм відповідала. Просимо надати роз’яснення чи законні вимоги замовників, щодо посилання на недіючі ГОСТИ в тендерній документації, адже Учасник чи виробник не може посилатись в документах на нечинні стандарти. Також, просимо надати роз’яснення щодо того, які стандарти використовувати та на які посилатись при виробництві кабельно-провідникової продукції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|