|
|
17.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг із застосуванням Законів України “Про публічні закупівлі” та “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.
За результатами аудиту ефективності діяльності військової частини неодноразово вносились рекомендації (пропозиції) щодо більш ефективного використання коштів під час здійснення закупівель товарів (робіт і послуг), а саме:
запровадження механізмів закупівлі товарів безпосередньо у виробників, а не у посередників (за наявності декількох виробників такого товару на території України);
запровадження механізмів відхилення учасників закупівлі у разі наявності судових рішень зазначених у Єдиному реєстрі судових рішень, та отриманої інформації з інших джерел щодо неспроможності виконання умов договорів.
Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо можливості запровадження зазначених вище механізмів під час проведення процедур закупівель, а також рекомендації яким чином передбачати такі механізми в тендерній документації (оголошенні про проведення відбору учасників).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У свою чергу, згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Про цьому згідно статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Ураховуючи зазначене та беручи до уваги мету Закону, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим інформуємо, що з метою формування загальноприйнятих норм етичної поведінки, дотримання основних принципів здійснення закупівель, запобігання можливим правопорушенням та конфлікту інтересів, Мінекономрозвитку пропонує замовникам використовувати розроблені Настанови щодо етичної поведінки замовників під час здійснення публічних закупівель, які містяться в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 "Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
|
27.06.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Нашою установою були проведені Відкриті торги на закупівлю Медичних матеріалів, ідентифікатор закупівлі UA-2018-05-11-001975-a. При завантаженні договору на веб-портал Уповноваженого органу секретарем тендерного комітету була допущена технічна (механічна) помилка при виборі дати укладення договору. Договір був укладений 20 червня 2018 року, а помилково було зазначено, що дата укладення договору 21 червня 2018 року. Враховуючи відповіді МЕРТУ на запити 94/2016 та 82/2017, тендерний комітет прийняв рішення про виправлення цієї помилки шляхом оформлення та розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу відповідного протоколу. Але Управління Державної казначейської служби України не приймає договір на реєстрацію, посилаючись на те, що частиною другою статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу, і Законом не передбачено внесення змін до звіту про результати проведення процедури закупівлі. Таким чином, у зв’язку з тим, що у звіті зазначено, що дата укладання договору про закупівлю 21 червня 2018 року, Управління Державної казначейської служби України наполягає на тому, щоб дата укладання договору була змінена на 21 червня 2018 року. Але ж договір був укладений 20 червня 2018 року, відсканований та завантажений на веб-портал Уповноваженого органу, було зазначено, що договір дійсний з 20 червня 2018 року до 31 грудня 2018 року, помилка через неуважність була допущена лише при виборі дати укладення договору. Звертаємося до Вас, як до Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель. Будь-ласка, надайте роз’яснення, як Замовнику діяти в подібних ситуаціях? Чи має Замовник право виправляти технічні (механічні) помилки, які допущені при заповнені форм документів на веб-порталі Уповноваженого органу, які призвели до помилок у звіті про результати проведення процедури закупівлі? Та яким чином це робити? Сподіваємось на чіткі відповіді на задані питання, а не лише на цитування норм чинного законодавства України. Система "Prozorro" не досконала, у Замовників виникає безліч питань та складнощів, розібратися з якими ніхто не допомагає. Заздалегідь вдячні за розуміння та відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь у запитах від 09.11.2016 № 94/2016 та від 20.01.2017 № 82/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA містять відповідь на аналогічне питання.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” та є вичерпним.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 37 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
При цьому відповідно до статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У свою чергу, відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.
|
|
|
22.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальним підприємством за результатами закупівлі підписано договір з юрособою платником ПДВ. Через 3 місяці від керівника юрособи надходить повідомлення про перехід на спрощену систему оподаткування без ПДВ. Чи правомірно буде підписання додаткової угоди на зменшення ціни договору на 20 відсотків за рахунок зменшення суми податків ( мінус суми ПДВ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
03.01.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може бути підставою для зміни ціни договору на закупівлю проектних робіт зміна показників ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, зокрема індексів визначення кошторисної вартості та усерезнених показників кошторисної вартості в розрахунку на 1 людино-день проектних та вишукувальних робіт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
16.10.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! У 2018 році було проведено тендер(відкриті торги), за результатами якого було укладено договір на закупівлю будівельно-монтажних робіт. Під час виконання робіт в замовника у жовтні 2020 року виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму, яка НЕ перевищує 50% ціни основного договору та НЕ перевищує 1,5 млн. грн.. Проте, можливість і умови таких додаткових робіт НЕ були передбачені в основному договорі, який укладений за результатами проведення тендеру ще у 2018 році.
Просимо роз’яснити, яку використовувати процедуру: переговорну процедуру чи прямий договір, та відповідно до якої редакції Закону: старої чи нової, для закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого замовника у 2020 році?
Також просимо дати відповідь на наступне питання: Чи обов’язково у положеннях основного договору повинно передбачатись можливість і умови закупівлі додаткових робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|