|
06.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
29.11.2016 року Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» через електронний майданчик в системі ProZorro розміщено оголошення про проведення закупівлі обладнання. Згідно оголошення, очікувана вартість предмету закупівлі становить 8 800 000 грн., що за офіційним курсом гривні 2716,8301 грн за 100 євро, встановленим НБУ на 29.11.2016 , складає 323 906,89 євро. Тендерна документація через електронний майданчик в системі ProZorro Замовником не оприлюднена. Встановлено строк для подання тендерних пропозицій до 06.12.2016р. ТОВ "СОК ТРЕЙД" направлено вимогу замовнику про усунення порушення в процесі закупівлі. У відповідь, Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відхилено вимогу ТОВ "СОК ТРЕЙД", у зв`язку з тим, що Товариство здійснює свою діяльність на комерційній основі, отже не є Замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (п.9 ст.1) та не зобов’язане дотримуватись вимог, викладених у Вашому листі. Використання електронного майданчика системи публічних закупівель «Prozorro» Товариством здійснюється виключно для проведення відбору постачальника товару, надавача послуги, виконавця робіт. Просимо надати консультацію з наступних питань: 1) Яким чином юридичні особи та/або майданчики повинні інформувати учасників про те, що підприємство не є замовником в розумінні п.9 ст.1 Закону? 2) Яким нормативним актом регулюється процедура проведення закуплі в системі «Prozorro» юридичними особами, які не є замовниками в розумінні п.9 ст.1 Закону? 3) Який орган здійснює контроль за такими закупівлями?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
12.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відкриті торги на закупівлю "Послуги їдалень" Чи має право Замовник для підтвердження працівників відповідної кваліфікації вимагати від учасників надати у складі своєї пропозиції копію сертифікату на систему управляння якістю ДСТУ ISO 9001 та копію сертифікату на систему управління безпечністю харчових продуктів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Таким чином, у разі якщо замовником в тендерній документації встановлюється вимога щодо наявності документально підтвердженої інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям, то учасникам процедури закупівлі необхідно надавати тендерні пропозиції відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (стаття 23 Закону).
Крім того, відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Статтею 35 ч.2.п.1 ЗУ «Про публічні закупівлі» зазначено: Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;
В зв’язку з тим, що багато фахівців бюджетних установ не володіють детальною інформацією про порядок використання даної норми Закону при здійсненні закупівель за державні кошти послуг охорони за допомогою «Охоронної системи «Аресконт» (Патент № 118627 від 10.08.2017 року, Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 71159 від 27.03.2017 року), просимо вас, проаналізувавши наш Патент,Свідоцтво та чинне законодавство України, надати наступні відповіді та роз’яснення для розуміння подальшого ведення переговорів:
1. Чи не заборонено чинним законодавством України укладення Договору на охорону приміщень за Патентом № 118627 на корисну модель «Охоронна система «Аресконт» за правилами статті 35 ч.2 п.1 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
2. Чи в праві Замовник проводити переговорну процедуру та укладати відповідні договори на охорону з Учасниками, які мають відповідні Ліцензії (Дозволи, договори , тощо) від власника Патенту?
3. Чи в праві Замовник торгів укладати Договір на таку охорону (з врахуванням умов патенту та авторського свідоцтва) незалежно від ціни закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, який містить вичерпну відповідь на питання.
|
|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно Наказу №454 "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури", яким чином визначити саме лінійний обєкт дороги та чи можливо проводити процедуру лотово у рамках однієї процедури? дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту.
Щодо поділу предмета закупівлі на лоти
Визначення термінів “предмет закупівлі” та “частина предмета закупівлі (лот)” наведено в пунктах 18 та 37 частини першої статті 1 Закону відповідно.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Згідно з пунктом 2 Розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу ІІ Порядку).
Разом з тим, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац третій пункту 1 розділу ІІ Порядку).
Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі та окремих частин предмета закупівлі (лотів), здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.
|
|
24.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть будь-ласка наступне:
1. Чи є помилкою те, що у ціновій пропозиції, складеній Учасником процедури закупівлі, зазначена ціна за одиницю без ПДВ заокруглена до двох знаків після коми, що вплинуло на загальну вартість пропозиції (без урахування ПДВ)?
2. Чи може це бути підставою для відхилення такої тендерної пропозиції та для відміни процедури?
3. Чи правимірно укласти додаткову угоду на зменшення ціни за одиницю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
На аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 5/2017, 534/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cded413f-71ee-4148-89a1-8811d2f68128&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=64052274-1779-4563-8dd3-00142e26bb77&lang=uk-UA
При цьому питання подання документів тендерної пропозиції розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 2
На аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 606/2017 та 660/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA
Щодо питання 3
На аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 197/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA
|