|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Департаментом, 31.03.2020 оголошено закупівлю за єропейською процедурою на заг. суму 6378,96 тис.грн. на 2 лоти: перший лот на суму 3 780,0 тис.грн. та другий лот на суму 2598,96 тис.грн. За результатами закупівлі перший лот завершився успішно а за другим лотом відхилено обох учасників в звязку з невчасним поданням документів.
Питання: відповідно до редакції закону, що вступила в дію з 19.04.2020 р. повторна закупівля на другий лот на суму 2598.96 тис.грн. повинна проводитись за європейською процедурою чи просто як відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах №№ 942/2020, 688/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=faeccc57-9764-4486-bfeb-8f6453c5856b&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
При цьому конкурентні процедури закупівель із застосуванням положень частини третьої статті 10 цього Закону України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) здійснюються у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.
|
|
|
07.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно застосування редакцій Закону України "Про публічні закупівлі" при наступних обставинах:
Були оголошені відкриті торги до 19 квітня 2020 року (тобто по минулій редакції Закону України "Про публічні закупівлі"), розгляд тендерних пропозицій учасників відбувався після 19 квітня 2020 року (тобто після введення в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"). Державною аудиторською службою України був розпочатий моніторинг закупівлі після 19 квітня 2020 року та за результати моніторингу на думку Державної аудиторської служби України мало місце порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час розгляду тендерних пропозицій, що відбулось після 19 квітня 2020 року в частині невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Прошу надати роз'яснення яка редакція Закону України "Про публічні закупівлі" та яка редакція ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню у випадку накладення штрафу на замовника за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону у випадку якщо розгляд відповідних тендерних пропозицій відбувався після 19 квітня 2020 року, проте оголошення про проведення вікритих торгів було опубліковано до 19 квітня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації щодо завершення процедур закупівель відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Крім цього, згідно з статтею 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
доброго дня, Замовником було оголошено міжнародний тендер. Згідно вимог тендерної документації, пропозиція учасника супроводжується, забезпеченням, як банківська гарантія (електронна банківська гарантія). В даних торгах прийняло участь пять учасників, але торги відмінено на підставі частини 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі "допущення до оцінка менше двох тендерних пропозицій". Надані учасниками банківські гарантії відповідно до Закону анульовано. Але один із учасників на рішення Замовника подає скаргу до АМКУ і її задовільняють. Враховуючи рішення АМКУ, є дві пропозиції які допускаються до аукціону. Але Замовником анульовано банківські гарантії згідно вимог Закону, чи можливо поновлення банківських гарантій учасниками яких допущено до аукціону чи Замовник відміняє торги через неможливість усунення порушення (через законодавчу дилемму: Законодавцем передбачено лише право подовження банківської гарантії, а не оформлення нової банківської гарантії)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Так, частиною четвертою статті 25 Закону визначено вичерпний перелік випадків, у разі яких забезпечення тендерної пропозиції учаснику повертається. При цьому Закон не містить випадків щодо анулювання банківських гарантій.
Водночас замовникові слід дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до їх порушень.
Крім того, відповідно до частини 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
04.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, надайте будьласка, роз'яснення щодо виду процедури закупівлі за наступних умов.
На початку року нами заплановано 2 закупівлі на суми 300 тис. та 180 тис.грн (за одним ДК по 4 цифрам).
До плану внесено, але закупівлі ще не проведено.
Зараз нам необхідно закупити товар на суму 2 тис. (за тим же ДК, що і попередні, тільки по 6 цифрам).
Ураховуючи зміни до Закону, на цей час нам необхідно звітувати по кожному договору від 1 коп. до 50 тис, тобто на цей договір на суму 2 тис. необхідно внести зміни до плану та завантажено звіт про укладений договір.
В той же час, ця закупівля за кодом ДК, за яким заплановано закупівель на загальну суму понад 200 тис.
Яким чином необхідно проводити закупівлю на цей договір на 2 тис.грн. (відкриті торги чи звіт про укладений), за умови, що у річному плані закупівель вже заплановано спочатку року за такою ж ДК закупівель на суму більше 200 тис, але закупівлі ще не проведено.
В роз'ясненнях МЕРТу, на які надають посилання (Щодо організації закупівельної діяльності замовника" від 10.04.20 та Щодо спрощених закупівель від 05.055.20) щодо цього моменту нічого не зазначено.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 743/2020 та № 688/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
|
|
|
04.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо не відбулися відкриті торги, а нам дуже необхідна дана продукція, то чи можемо ми придбати її поки відбуваються повторні відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Згідно з частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
|