|
20.11.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Звертаємось з проханням роз'яснити можливість застосування п.4 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Організація провела процедуру закупівлі (відкриті торги) по КЕКВ 3110 у 2020 році. В результаті торгів підписано договір. Наразі в організації виникла потреба на додатковий обсяг товару. Вартість такого обсягу не перевищує 50% від суми укладеного тендерного договору.
Чи може організація здійснити закупівлю шляхом проведення переговорної процедури згідно п. 4 ч.2 ст. 40 ЗУ?
Чи має значення кількість учасників при проведення початкових відкритих торгів, у результаті яких було заключено перший договір, який зараз є основою для нової закупівлі?
Бужемо дуже вдячні за роз'яснення та відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
26.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами від 19.09.2019 № 114-IХ (далі – Закон) замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі, як виняток, та відповідно до умов, визначених у ч. 2 ст. 40 Закону. Згідно з п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі якщо виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону у разі, якщо оголошення про проведення торгів оприлюднюється відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з Законом. Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури згідно з абз. 5 п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону під час оскарження торгів, оприлюднених відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, на стадії прекваліфікації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
|
|
28.08.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
07.08.2018 ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся із запитом (№ реєстрації запита 709/2018): "Чи можемо ми використати код за показником третьої цифри, якщо не має четвертої цифри, яка визначає клас? Код "73300000-5 Проектування та виконання НДДКР", в цьому коді не має своєї ієрархічної структури. В листі МЕРТУ від 07.02.2017 №3302-06/3816-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc відповіді на це питання не надано. Таких кодів багато в Єдиному закупівельному словнику. Прошу надати відповідь по суті питання."
Суть питання в тому, чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура?
27.08.2018 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України надано відповідь на запит 709/2018:
«Шановний користувачу, відповідь на аналогічне питання надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15edd2ce-4f03-47a2-949f-e6c652b7bcad&lang=uk-UA» в якої не викладено відповідь по суті нашого питання.
В запиті від Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" йдеться про: "В розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" - це товар чи послуга? Код класифікатору присвоїти товару чи послуги?".
ДП "НАЕК "Енергоатом" розуміє, що закуповує послугу, суть запиту в іншому: чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура? В листі МЕРТУ на це питання жодної відповіді немає.
Прошу надати відповідь по суті питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг відповідно до Порядку, визначається замовником за показником четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника “99999999-9 - Не визначено” із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 3 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається (додатково) згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням конкретної назви науково-технічної роботи.
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В результаті надзвичайної ситуації зруйновано об'єкт соціальної інфраструктури.
Організація уповноважена за його експлуатацію та утримання (Замовник) негайно звернулась до проектної організації (Підрядник) з листом про розробку проектно-кошторисної документації реконструкції об'єкта. В свою чергу, проектна організація не очікуючи укладання договору розробила проектно-кошторисну документацію та пройшла з нею відповідну експертизу. Замовник бажає укласти договір та оплатити виконану роботу Підряднику і використати в подальшому таку документацію.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера, Замовник має право укласти договір за переговорною процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Разом з тим, чи є правомірним, в рамках переговорної процедури, укладання договору на виконання проектних робіт у будівництві згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, де передбачено, що Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1374/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
11.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
На підставі положень ст.14 ЗУ від 19.09.2019 №114-ІХ «Про публічні закупівлі» (далі ЗУ№114) Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі –УСЗН) була проведена спрощена закупівля електроенергії (ID UA-2020-11-18-012338-c). Закупівля електроенергії здійснювалася з двома послугами: з передачі електроенергії та з розподілу електроенергії, про що було зазначено в оголошенні.
Договір укладений 22.12.2020 з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (ЄДРПОУ 42082379). На дату укладання договору ціна за 1кВт/год електроенергію становила 2,856грн (1,58931+0,24023+0,55046+0,476), у т.ч. тариф на послуги: з передачі електроенергії-0,24023грн; з розподілу електроенергії-0,55046грн; ціна електроенергії 1,58931грн; сума ПДВ 0,476грн {(1,58931+0,24023+0,55046)х 1,2}.
У зв’язку із зміною з 01.01.2021 регульованих цін за 1 кВт*год, на послуги з розподілу та передачі електроенергії у відповідності до положень постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електроенергії ПРАТ«НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2021 рік» та положень постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2364 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електроенергії АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» додатковою угодою (далі-ДУ) збільшена вартість послуг з передачі та з розподілу електроенергії (п.7 ч.5 ст.41 ЗУ№114). Згідно з умовами цієї угоди ціна за 1кВт/год електроенергії збільшилася за рахунок збільшення тарифів і стала 3,09739грн (1,58931+0,29393+0,69792+0,51623), а саме тариф на послуги: з передачі електроенергії - 0,29393грн; з розподілу електроенергії - 0,69792грн; ціна електроенергії 1,58931грн; сума ПДВ - 0,51623грн.
Коливання ціни на електроенергію (не враховуючи вартість послуг з розподілу та передачі) відбувається щомісячно. Так, відповідно до даних ДП «Оператор ринку» в січні та в лютому 21 року збільшилася ціни на електроенергію на ринку електроенергії «На добу наперед»(РДН). ТОВ«Дніпровські енергетичні послуги» в лютому надало для узгодження додаткові угоди на збільшення ціни за 1кВт/год електроенергії.
Під час визначення нової ціни на електричну енергію ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» керується положеннями п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ№114, тобто збільшення ціни здійснюється на товар (товаром в нашому випадку являється електроенергія). В п.5.3. Договору чітко прописано, вартість регульованого тарифу на передачу та на розподіл, тобто при збільшенні ціни на товар регульований тариф залишається не змінним (підставою на збільшення або зменшення тарифу є постанови НКРЕКП).
Але, фактично при розрахунку нової ціни за одиницю товару ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» одночасно збільшують на той же відсоток вартість послуг з розподілу та передачі електроенергії.
Таким чином, детально розглянувши складові ціни електроенергії УСЗН Павлоградської міської ради не може погодитися на підписання такої угоди, так як розрахунок збільшення ціни на електричну енергію не відповідає вимогам чинного законодавства. В першому і в другому випадку відсутні підстави на збільшення регульованих цін (тарифів) на передачу та розподіл електроенергії.
Просимо надати роз’яснення щодо правомірності збільшення ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» вартості регульованих цін (тарифів) на передачу та розподіл електроенергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питань встановлення регульованих тарифів додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|