|
01.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з вимогами частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Перелік інформації та документів, які має містити тендерна документація визначений статтею 22 Закону.
Так, відповідно до частини другої статті 22 Закону крім технічних вимог та вимог щодо відповідності учасників кваліфікаційним критеріям тендерна документація також може містити інші вимоги щодо інформації та документів, які необхідно подати учаснику для участі у відповідній процедурі закупівлі, таких як: забезпечення тендерних пропозицій, довідки від учасників щодо відсутності підстав для відмови у участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону, інші документи та довідки, які не віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв).
Частиною четвертою статті 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Таким чином, просимо надати проінформувати з наступних питань:
1) Чи повинен Замовник, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, розглядати тендерні пропозиції учасників виключно на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначати відповідність учасників кваліфікаційним критеріям;
2) Чи повинен Замовник, відповідно до статті 28 Закону, після автоматичної оцінки тендерних пропозицій розглянути тендерні пропозиції учасників на відповідність іншим вимогам тендерної документації, а саме вимогам, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв), починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною;
3) Чи має право учасник процедури відкриті торги, відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону, протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір подати скаргу до органу оскарження на дії чи бездіяльність Замовника торгів, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, у випадку невідповідності тендерної пропозиції учасника-переможця саме іншим вимогам тендерної документації, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
При цьому з питання оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q=, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/701?q=
|
|
23.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Річний план закупівель та додаток до річного плану, в розмунні Закону №922 - це два самостійних документи? Оскільки, по тексту Закону ніде не вказано,що додаток є невідьємною частиною плану. А в тексті статті 4 Закону між планом та додатком стоїть кома: "Річний план, додаток до річного плану та зміни до них...". Отже, річний план та додаток до річного плану - це два самостійних документи? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі встановлені у цій статті Закону.
Згідно із статтею 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
Річний план закупівель та додаток до річного плану закупівель складаються за формою, яка затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ) та оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель у строк протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
При цьому відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі.
|
|
15.04.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна вважати порушенням, абсурдні умови договору про закупівлю в яких вказано:
"У разі надання співробітниками Виконавця Послуг, на вимогу Клієнта, в неробочий час, Виконавець не має права на оплату таких послуг.", "У разі невиконання зобов’язань Клієнтом Виконавець не має права достроково розірвати цей Договір.", "Клієнт не несе відповідальності за достовірність наданої Виконавцю інформації."
"Виконавець несе відповідальність за порушення Договору, якщо воно навіть сталося не з його вини (умислу чи необережності)." і т.д.
Чи можна розглядати такі умови, вказаними спеціально для того щоб після укладення договору з "потрібним" Виконавцем, додатковою угодою прибрати ці абсурдні пункти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
26.02.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Питання 1.
При формування очікуваної вартості закупівлі 1 Гкал теплової енергії Замовнику (бюджетна установа) необхідно провести аналіз кон’юнктури ринку, тобто здійснити моніторинг ринку та визначити середньоринкові ціни чи треба при розрахунку очікуваної вартості застосовувати середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, які оприлюднює Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України на виконання статті 20 Закону України «Про теплопостачання» та відповідно до Порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №679.
Питання 2.
Згідно статті 20 Закону України «Про теплопостачання»:
«Для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої цієї статті».
Суб’єкт господарювання, якого визначили переможцем у відкритих торгах з публікацією англійською мовою, повинен подавати Заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України «Про теплопостачання» до органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи до проведення відкритих торгів чи після визначення його переможцем.
Орган, уповноважений встановлювати такі тарифи: це орган де суб’єкт господарювання провадить свою господарську діяльність чи встановлювати тариф повинен орган місцевого самоврядування за юридичною реєстрацією суб’єкта господарювання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” .
Разом з тим, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
Тому, з питань зазначених у зверненні, пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|
|
20.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Чи можливо на період оскарження тендеру укласти прямий договір до межі застосування Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) для забезпечення безперебійного циклу гарячого харчування дітей?
Укладення такого договору не суперечить вимогам Закону, а саме частини шостої статті 2, де зазначено, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону. Адже замовник не уникає проведення відкритих торгів та застосування Закону, а лише забезпечує необхідну потребу у зазначених послугах на період оскарження. При цьому продовження договору, укладеного в попередньому році, на 20% не рятує ситуацію, тому що воно вже було використано.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|