|
|
27.11.2025
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ціна договору визначається з урахуванням положень Податкового кодексу України. Відповідно до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1447 (зі змінами), а також відповідно до підпунктів 2 і 3 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України та абзаців першого та четвертого пункту 4-1 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України Кабінет Міністрів України даний товар звільняється від оподаткування податком на додану вартість.
виникло питання чи включати в суму 600 000 тис грн ПДВ в договір під час оголошення закупівлі аналізатора? чи діє звільнення від ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запитах № 810/2021, № 377/2023 , а також в листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 " Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
04.11.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
До 19.10.2022, тобто до набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі — Постанова № 1178, Особливості), замовники під час здійснення закупівель керувались виключно Законом України «Про публічні закупівлі», у якому не було жодних норм чи визначень, які б стосувались додаткової потреби чи додаткової закупівлі. Уповноваженим органом (Мінекономіки) був оприлюднений лист № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Згідно з редакцією Особливостей жодних ознак та підстав, пов’язаних із виділенням додаткових коштів / перерозподілом коштів / тощо, для визначення предмета закупівлі як «новий предмет закупівлі» немає, проте саме виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити, — це та підстава, за якою замовник може вважати предмет закупівлі новим (без додавання до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі) і згідно з листом Мінекономіки №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», і відповідно до Постанови № 1178.
Саме тому, частина правників, які працюють у сфері публічних закупівель, рекомендують замовникам під час дії Особливостей не посилатись на всі інші випадки, які є в листі Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020, проте не передбачені в Особливостях, з огляду на те, що Постанова № 1178 має більшу юридичну силу, оскільки, по-перше, вона є підзаконним нормативно-правовим актом (на відміну від листа Мінекономіки, який має виключно рекомендаційний та інформативний характер), а по-друге, вона видана пізніше, ніж лист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020.
В той же час, в консультаціях з питань публічних закупівель, що надаються Уповноваженим органом під час дії Особливостей, Мінекономіки направляє замовників до листів № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 та №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 одночасно (консультації №№237/2025, 151/2025, 574/2024, 413/2024, 341/2024, 237/2024, 195/2024, 86/2024 та інш., що розміщені на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України).
Враховуючи вищевикладене, та те, що нормативні акти з питань публічних закупівель не містять визначення терміну «додаткова потреба», просимо роз’яснити, чи може замовник під час дії Особливостей враховувати лист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» у повному обсязі, чи в певній частині, чи потрібно вважати його таким, що втратив актуальність?
Принагідно звертаємось із проханням оприлюднити узагальнену консультацію щодо планування додаткової потреби під час дії Особливостей разом із прикладами, як в свій час було зроблено у листі № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель», що допоможе виробити замовникам єдиний підхід під час проведення публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
19.10.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні представники Міністерства економіки України, для уникнення неоднозначностей щодо застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи правильно ми розуміємо, що кожне підприємство, яке бере участь у публічних закупівлях, повинно розробити і затвердити власну методику розрахунку цін?
2. Чи потрібно при цьому адаптувати «Примірну методику», обравши один або декілька методів розрахунку, які найбільше підходять для специфіки підприємства?
3. Чи можна використовувати комбінацію рекомендованих методів, чи потрібно обрати лише один?
4. Які саме правила та алгоритми розрахунку слід прописати (наприклад, аналіз ринкових цін, використання коефіцієнтів інфляції тощо)?
5. Яким чином слід оформити та затвердити розрахунок очікуваної вартості? Чи достатньо внутрішнього наказу керівника, чи потрібне додаткове затвердження (наприклад, міським головою для комунальних установ)?
Будемо вдячні за розгорнуту відповідь по кожному з пунктів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 736/2023, 377/2023, 38/2024, які містять інформацію щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA, https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UA, https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону та Особливостей та має рекомендаційний характер. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно. Також згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках |
|
|
08.10.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прохання надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю послуг із зимового утримання територій Полтавської міської територіальної громади строком на два роки (2025–2026).
Рішенням Полтавської міської ради затверджено "Програму розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської міської територіальної громади на 2025–2027 роки".
У додатку до рішення (фінансовому забезпеченні Програми) обсяг фінансування визначено лише на 2025 рік.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення:
Чи може Замовник укласти договір про закупівлю послуг із зимового утримання територій строком до 31.12.2026 року, якщо у фінансовому розписі Програми зазначено фінансування лише на 2025 рік?
Чи вважається наявність багаторічної Програми (2025–2027 роки) без визначених сум фінансування на наступні роки достатньою підставою для проведення закупівлі та укладення договору на два роки?
Якщо ні, то з якого моменту Замовник має право проводити закупівлю на два роки — після затвердження бюджету на 2026 рік, чи після внесення змін до Програми із визначенням фінансування на 2026 рік?
Чи необхідно у такому випадку попередньо погоджувати укладення договору, який виходить за межі одного бюджетного періоду, з головним розпорядником бюджетних коштів або іншим органом місцевого самоврядування, який затвердив відповідну Програму?
Додатково повідомляємо, що оплата за договором буде здійснюватися виключно в межах кошторисних призначень, затверджених на відповідний бюджетний рік, відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Просимо надати роз’яснення для правильного застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» та уникнення порушень при реєстрації бюджетних зобов’язань в органах Державної казначейської служби України.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
07.10.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час оприлюднення річного плану закупівель та заповнені поля джерело фінансування - місцевий бюджет, обов'язково зазначається КАТОТТГ.
1. Якщо це кошти обласного бюджету чи потрібно обрати код КАТОТТГ на рівні області чи розкривати всі рівні (територіальна громада, місто, район у місті) відповідно до реєстрації установи.
2. Хто може володіти цією інформацією та надати її уповноваженій особі щоб не зробити помилки?
3. Який документ має бути в установі для перевірки правильного заповнення поля КАТОТТГ річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
|