|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на перше питання, щодо можливості подовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку, міститься в запиті № 4/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a1cce69b-0487-479d-b553-4beef5d3b136?lang=uk-UA
Водночас відповідь на друге питання міститься в запиті № 56/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9bf29d2e-ecc9-4ba1-a4d3-154d5981d6d6?lang=uk-UA
|
|
На підставі положень Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається виключно між замовником (у данному випадку - Відділом освіти) та учасником за результатами проведення процедури закупівлі. З оголяду на дану норму, участь третьої сторони у такому договорі є неможливою.
Чи можливий варіант прописати у договорі наступне положення:
"В порядку та на умовах, визначених Договором «Про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією відділу освіти від « » 2021р. між комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 ( далі - ЗДО) та Відділом освіти, директор ЗДО доручає Відділу освіти здійснення платежів на виконання послуг. Організація процесу надання послуг, включаючи визначення строків, обсягів і вимог до їх виконання, здійснюється Замовником на підставі письмової заявки, поданої директором ЗДО, яка є обов’язковою для виконання Виконавцем. При цьому директор ЗДО, як кінцевий отримувач послуг, несе відповідальність за організаційні аспекти, пов’язані з реалізацією закупівлі, а також за контроль їх належного виконання."
Чи правомірно в договорі закупівлі прописати зобов'язання та відповідальність Директора ЗДО, якщо він не виступає стороною у договорі.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону.
Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
Відповідно до абзацу шостого пункту 54 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 736 (зі змінами), передача службової інформації (надсилання документів з грифом “Для службового користування”) телекомунікаційними, інформаційно-телекомунікаційними мережами здійснюється лише з використанням засобів криптографічного захисту інформації, що в установленому порядку допущені до експлуатації, з дотриманням вимог технічного захисту інформації.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Тому, з порушеного у запиті питання слід звертатись до Держаудитслужби.
|