|
|
14.06.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!!!!Сподіваємось на Ваше розуміння та вирішення нашої проблеми у стислі строки.Під час проведення переговорної процедури (скороченої) щодо закупівлі пари, гарячої води та супутньої продукції (код ДК 0021-2015 09320000-8) відбулася зміна типу акціонерного товариства учасника з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", тобто можливе укладання договору лише з АТ "Криворізька теплоцентраль", але в звіті про проведення процедури закупівлі відображається назва ПАТ "Криворізька теплоцентраль",у звязку з цим двічі Замовником було відмінено процедуру закупівлі,з причин не залежачих від Замовника. 05.06.2018 Замовником було втретє розпочато переговорну процедуру закупівлі,внесено правильні дані-акціонерне товариство,але при публікації про намір укласти договір в системі знову автоматично з`явилася назва ПАТ "Криворізька теплоцентраль"- ми звернулися до оператору майданчику щодо невірної назви підприємства учасника в ЕСЗ,на що нам вкотре повідомили що технічної можливості виправити система не має.При цьому на істотні мову договору не впливає зміна типу акціонерного товариства. Питання- для реєстрації договору в УДКСУ вбачають,що в звіті та у договорі різні типи акціонерного товариства в назві Учасника. Будь-ласка надайте відповідь,про відповідність проведення Замовником процедури закупівлі Закону України "Про публічні закупівлі" та можливість вважати укладений договір діючим.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.03.2018 №3304-04/12631-07 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас відповідно до наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” форма звіту про результати проведення процедури закупівлі заповнюється системою автоматично.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” та є вичерпним.
|
|
|
29.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до повного виконання, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Водночас внесення таких змін до договору має бути обгрунтованим та документально підтвердженим.
Проте, жодним нормативно-правовим актом не визначено перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку не визначено.
На практиці ми стикнулись з ситуацією коли ціна на певний товар зазнала суттєвого коливання в бік збільшення, проте, статичні дані щодо середніх споживчих цін на товари певної узагальненої категорії, інформацію про які ведуть органи Держастату України, не відображають такого коливання.
Ми звернулись до відділення Торгово-промислової палати у своєму регіоні, проте, вони не змогли надати потрібну інформацію, оскільки не здійснювали моніторинг цін на такий товар станом на дату укладання договору про закупівлю, що унеможливило підтвердити коливання ціни товару на ринку.
Довелось звернутись до однієї з Товарних бірж, яка мала у своєму розпорядженні потрібну інформацію та надала відповідну довідку про ринкову вартість товарів. При цьому, товарна біржа мала відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності і свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, які дозволяють їй проводити оцінку майна і майнових прав.
Проте, замовник відмовився вносити відповідні зміни до договору, мотивуючи відмову тим, що Товарна біржа не є уповноваженим органом, який має право надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. Насамперед, відмова пов'язана з тим, що Державна аудиторська служба (фінінспекція), яка здійснює перевірки замовників щодо правомірності витрати бюджетних коштів, в якості уповноважених органів, установ, організацій, що мають право надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, приймає підвтерджуючі документи лише органів Держстату України та відповідних регіональних установ Торгово-промислової палати.
Виникає питання щодо переліку органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. І чи може бути Товарна біржа установою, яка має такі повноваження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
13.04.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка, як правильно оформити договірні відносини, якщо укладається договір про надання освітніх послуг, які повинні тривати 2 роки відповідно до освітньої програми. Навчання фізичної особи оплачує юридична особа - розпорядник бюджетних коштів, яка може брати фінансові зобовязання на бюджетний рік. Чи правильно укладати догоовір строком на 2 роки, а додатковою угодою брати зобовязання на рік? Прошу надати відповідь з посиланням на норми права.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону, якою встановлено заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Поряд з цим, відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
При цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, зокрема реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, в межах повноважень контроль за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі).
Тому, з питання реєстрації бюджетних зобов’язань слід звернутатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
17.05.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може предмет закупівлі "установка системи сигналізації або відеоспостереження визначатися пооб'єктно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 483/2017 та 508/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9d31b983-ba71-4e43-b65f-642276abb503&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=341ff404-68bf-4b89-a895-29228c168e9d&lang=uk-UA.
|
|
|
10.08.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вартісні межі для процедур закупівель встановлює частина 1 статті 3 Закону про публічні закупівлі. Вона визначає, що Закон застосовується:
1) до замовників 1-3 категорій (визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону), за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників 4 категорії (визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону), за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень;
3) до усіх замовників (визначених частиною першою статті 2 цього Закону), які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті.
Закон про публічні закупівлі передбачає, що замовники можуть здійснювати закупівлі шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:
відкриті торги;
торги з обмеженою участю;
конкурентний діалог.
Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Як бачимо, частина 1 статті 13 Закону відносить переговорну процедуру до процедур закупівель. Лише наголошує, що проведення цієї процедури можливе в окремих виняткових випадках.
Окремих вартісних меж для переговорної процедури законодавець не встановив. Вони такі самі як встановила частина 1 статті 3 Закону.
Згідно ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель:
"Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктами 3-2 і 3-3 такого змісту:
"3-2. Установити, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Враховуючи наведене вище, з метою забезпечення законності та прозорості закупівель , Установа звертається до уповноваженого органу управління - Міністерства охорони здоров’я України та просить:
- Надати роз'яснення, яку саме процедуру застосовувати для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, якщо сума договору становит 55 000 тисяч гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Положення пункту 3-2 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону має диспозитивний характер, передбачаючи, що закупівлі товарів, робіт та послуг відповідно до затвердженого переліку Кабінетом Міністрів України для відзначення 30-ї річниці незалежності України, можуть здійснювати замовники, перелік яких також визначений Кабінетом Міністрів України, із застосуванням переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону.
У свою чергу, відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Крім того, про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Отже, під час здійснення закупівель замовники керуються межами, визначеними в Законі.
|